Основи менеджменту. Практикум

•     пам’ятайте - неприємності переживаються важче, якщо ми:

-  вважаємо себе їх винуватцем;

-  уявляємо, що всі інші, на відміну від нас, удачливі та щас­ливі;

-  думаємо, що начебто родичі, друзі та співробітники байдужі до наших проблем або навіть зловтішаються з приводу наших труд­нощів.

Добрий керівник повинен вміти управляти не тільки своїми стресовими станами, а й допомагати своїм підлеглим звільнитися від стресів.

Одні керівники вважають, що підлеглим належить залишати свої домашні проблеми за дверима офісу. Інші, навпаки, ніколи не відмовлять працівнику, який звернувся до них з проханням, яке пов’язане з особистими обставинами [6]. Хто правий? Чи по­трібно цікавитися особистим життям підлеглих?

Відповідь слід шукати не тільки в площині етики. Як відомо, надмірний стрес знижує ефективність праці підлеглих, і тисячі книжкових та журнальних сторінок радять керівникові, як запо­бігти цьому в бізнесі.

А в особистому житті? Тут, як правило, керівники дотриму­ються рецепту, що порятунок потопаючих - справа рук самих потопаючих.

Між тим, дані наукових досліджень говорять, що з точки зору небезпеки виникнення надмірного стресу особисте життя часто-гус­то важливіше ділового. Це особливо добре прослідкувати за шкалою Томаса Холмса і Річарда Роя. В першій десятці найвагоміших стре­сових факторів до бізнесу мають пряме відношення тільки два: звільнення (восьма позиція) і вихід на пенсію (десята).

Зрозуміло, що керівник, який не зацікавлений у вирішенні про­блем, що виникають в особистому житті співробітників, розпла­чується за це зниженням продуктивності та якості їх праці. Але для того, щоб ці проблеми вирішити, потрібно хотіти про це зна­ти. Розпочати слід із з’ясування, чи існують у підлеглих особисті проблеми, про які не прийнято повідомляти керівництву.

Ідеальним варіантом було б раз у тиждень запрошувати на підприємство професійного психолога. Відвести йому в цей день окремий кабінет. Забезпечити конфіденційність відвідувань і «тає­мницю сповіді», повідомити, що кожний бажаючий може поділи­тися з ним своїми проблемами (але тільки особистими - бо для виробничих є замісники і начальники виробничих служб). Бага­тьом достатньо, щоб їх просто вислухали. Потім психолог повинен порадити керівникові, кому із співробітників потрібна конкретна допомога. Бо більшість боїться не відмови керівника, а того, що він розгнівається, що вони взагалі насмілилися прийти в кабінет керівника з особистим проханням.

А якщо співробітник не тільки не приховує виниклі у нього про­блеми особистого характеру, але й хоче, щоб йому допомогли? На жаль, слід визнати, що при схемі організаційної побудови фірм, яка сьогодні склалася, йому просто нікуди піти.

Навіть якщо керівник є активним прибічником розвитку на підприємстві програм соціальної допомоги, його завдання - не співчутливо вислуховувати тих, хто потребує її, а заробляти для них гроші.

Необхідна така структура підприємства, яка б виконувала як мінімум п’ять функцій:

-  вияв потреб у допомозі, збирання заяв і документів, які їх підтверджують, або письмових свідоцтв співробітників (не забу­вайте, що мова йде про гроші);

-  експертна оцінка заяв і винесення попереднього висновку щодо них, у тому числі й щодо суми матеріальної допомоги;

-  подання та обґрунтування своїх висновків керівникові для винесення остаточного рішення;

- інформація заявникам про прийняття рішення, в тому числі й про причини відмови в допомозі;

- ведення відповідного діловодства суворої звітності.

Ця структура дуже нагадує колишні профкоми. Залишається замінити слово «профком» обтічним виразом «суспільна рада» або «комісія з підтримки», призначити її голову (номінального) і вико­навчого директора (такого, що працює) і запропонувати масам обрати до складу комісії по одному представнику від кожного підрозділу. Основною дійовою особою повинен стати, звичайно, виконавчий директор, який вміє донести до шефа настрої мас та роз’яснити масам політику керівництва. Найкраще - молодий честолюбивий менеджер, який зацікавлений у процвітанні фірми, добре розбирається в принципах її внутрішньої політики, але ще

 

« Содержание


 ...  243  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я