3. Менеджмент як частина індустрії відділений від капіталу і ділиться на три частини: адміністрацію, власне менеджмент і організацію.
4. Доти, поки індустрія ґрунтується на економічному фундаменті, менеджмент повинен досягати цілей через розвиток ефективності як людського, так і матеріального компонентів фабрики.
5. Ця ефективність розвивається завдяки використанню науки в управлінні і розвитку людських ресурсів промисловості.
6. Ефективність залежить від структури функцій.
7. Використання наукових методів у менеджменті означає:
- використання досліджень і вимірювань у всіх починаннях, які менеджмент запроваджує і контролює;
- підготовку і практичне використання кожного погодинного відрізку роботи;
- визначення трудових витрат для обґрунтування і точного визначення бажаних результатів;
- використання цих стандартів для забезпечення найбільш економічних методів виробництва і менеджменту.
8. Політика відповідальності менеджменту вимагає уваги до людського компонента виробництва.
А. Файоль, за оцінкою американських спеціалістів у галузі менеджменту, був найбільш визначною постаттю, яку Європа дала менеджменту аж до середини XX ст. Саме Файоль першим класифікував вивчення менеджменту за його функціональними ознаками: планування, організація, розпорядження, координація і контроль. Він сформулював перелік якостей, якими повинні володіти менеджери:
1. Здоров’я і фізична бадьорість.
2. Розум та інтелектуальні здібності.
3. Моральні якості, а саме наполегливість, енергія, мужність у прийнятті рішень і відповідальність.
4. Висока загальна освіта.
5. Управлінські здібності, передбачення, уміння розробляти план дій, організаційні навички, мистецтво спілкування з людьми, вміння об’єднувати і спрямовувати зусилля багатьох людей і вміння їх контролювати.
6. Загальна обізнаність з усіх суттєвих функцій підприємства.
7. Істинна компетентність у тій специфічній діяльності, яка характеризує концерн.
З чисто економічної точки зору науковий менеджмент був продуктом свого середовища і свого часу в тому розумінні, що виник із загальної потреби промисловості у підвищенні ефективності виробництва. І тут на перший план виходить не додаткове залучення ресурсів, а швидше раціональне їх використання.
3.4. Школа людських відносин
У 20-3 0-х роках у СІЛА стали формуватися передумови, які пізніше призвели до якісно нової ситуації в управлінні. Назріла необхідність нових форм управління, які характеризуються більш вираженим соціологічним і психологічним нахилом. Мета цих методів полягала в усуненні деперсоналізованих відносин на виробництві, які були властиві теоріям наукового менеджменту, і заміні
їх концепцією співробітництва між робітниками та підприємцями.
Американські авторитети в галузі менеджменту Г. Кунц і С. О’Доннел зазначали, що якщо підлеглі керуються тільки правилами і потребами, які встановлені керівником, то вони можуть працювати приблизно на 60 або 65 відсотків своїх можливостей, щоб утриматися на роботі. А для того, щоб досягти повного використання здібностей підлеглих, керівник повинен викликати в них відповідний відгук, здійснюючи лідерство. Цього можна досягти за допомогою різних засобів, але в основі їх всіх лежать потреби підлеглих.
» следующая страница »
1 ... 65 66 67 68 69 7071 72 73 74 75 ... 374