Дійсний лідер повинен не тільки передбачити ситуацію, але й творити її. У статті “Менеджмент як професія” (1925) М. Фоллет виділила такі фактори, що зумовлюють зростання потреби в менеджменті:
1. Ефективний менеджмент замінює експлуатацію природних ресурсів, які дуже обмежені.
2. Гостра конкуренція та брак трудових ресурсів.
3. Підвищення етичності людських відносин.
4. Зростаюча свідомість бізнесу як суспільної служби з почуттям відповідальності за її ефективне проведення.
Американський менеджер Р. Робб (1864-1929) опублікував у 1910 “Лекції по організації”. Удосконалення організації він асоціює з удосконаленням дисципліни армії.
Дещо пізніше Г. Хопф (1882-1949) сформулював ідею оптимальної організації. У статті “Менеджмент і оптимум” (1935) він запропонував конкретні пропозиції, які здатні покращити менеджмент:
1. Чітко уявляти цілі та завдання бізнесу.
2. Визначати загальну політику, якої слід дотримуватися не дивлячись на оперативну обстановку і результати.
3. Формулювати завдання менеджменту зрозуміло для людей.
4. Комплектувати адміністративний штат людьми досить компетентними для успішного вирішення поставлених перед ними завдань.
5. Забезпечити адміністративну групу стандартами, за допомогою яких можна точно перевіряти виконання завдань.
6. Вивчати оперативні результати і встановлювати напрями їх досягнення.
7. Регулювати темпи заміщення членів адміністративної групи відповідно до встановлених в організації правил.
8. Брати до уваги фактор віку стосовно продуктивних можливостей адміністраторів.
9. Встановлювати оптимальний розмір організації на рівні, який забезпечував би найбільш сприятливі результати.
До зарубіжних дослідників, які суттєво вплинули на формування американської концепції менеджменту, слід віднести англійського вченого О. Шелдона і французького підприємця А. Файоля. Перу О. Шелдона належить книга “Філософія управління” (1923), в якій він підкреслював, головним чином, етичний бік менеджменту, притаманну йому функцію відповідальності.
Кожен менеджер повинен сприйняти три принципи філософії менеджменту:
1. Політика, умови і методи промисловості повинні бути спрямовані на підвищення добробуту суспільства.
2. Менеджмент повинен пристосувати вищі моральні зобов’язання суспільства щодо соціальної справедливості в кожному конкретному випадку.
3. Менеджмент повинен проявляти ініціативу у звеличуванні загальних етичних стандартів і концепцій соціальної справедливості.
У ході застосування цих принципів менеджер аналізує як аспект технологічної ефективності, так і аспект соціальної ефективності, що досягається за допомогою наукових методів дослідження праці та розвитку людських можливостей.
У загальному вигляді філософія менеджменту Шелдона зводиться до слідуючого:
1. Промисловість існує з метою виробництва товарів і послуг.
2. Промисловий менеджмент повинен керуватися принципом, який ґрунтується на наданні послуг колективу.
» следующая страница »
1 ... 64 65 66 67 68 6970 71 72 73 74 ... 374