Основи менеджменту

Рис. 1.4. Фактори та змінні зовнішнього і внутрішнього середовища

організації

Значення факторів зовнішнього середовища різко підвищуєть­ся у зв’язку зі зростанням складності всієї системи суспільних відносин (соціальних, економічних, політичних тощо), що скла­дають середовище менеджменту. Саме зовнішнє оточення диктує стратегію і тактику організацій.

Використання в управлінні теорії систем, полегшило задачу розгляду організації в єдності її складових частин, що нерозривно зв'язані з зовнішнім світом. Характеристика основних факторів зовнішнього середовища наведена в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1. Загальна характеристика факторів зовнішнього середовища

№ з/п	Фактори
1	Об’єктивний чинник виникнення впливу: умови виникають незалежно від діяльності підприємства і впливають на нього
2	Взаємозалежність факторів: сила, з якою змінність одного фактора впливає на інші фактори
3	Складність і кількість та різноманіття факторів, що суттєво впливають на підприємство
4	Динамічність: відносна швидкість змінності сере­довища
5	Невизначеність: відносна кількість інформації про середовище та ступінь її ймовірності

Внутрішнє середовище кожної організації формується під впливом змінних, що роблять безпосередній вплив на процес пе­ретворень (виробництва продукції, послуг). Це структура підпри­ємства, його культура і ресурси, у складі яких величезна роль приділяється людям, їхнім знанням, здібностям і мистецтву взаємо­дії. Незважаючи на те, що ці фактори діють у межах організацій, вони також не завжди знаходяться під прямим контролем менедж­менту, тому що організації у своїй діяльності залежать від енергії, інформації й інших ресурсів, що надходять ззовні.

Використання ситуаційного підходу до управління, відповідно до якого вся організація всередині підприємства є не що інше як відповідь на різні за своєю природою впливи ззовні. Його централь­ний момент - ситуація, тобто конкретний набір обставин, що впливають на роботу організації в даний період часу. Звідси ви­пливає визнання важливості специфічних прийомів, за допомогою яких виділяються фактори, впливаючи на які можна ефективно досягти мети.

Визнання соціальної відповідальності менеджменту як перед суспільством у цілому, так і перед окремими людьми, що працю­ють в організації. Нова роль людини як ключового ресурсу зажа­дала від менеджерів зусиль в створенні умов для реалізації закла­дених у ньому потенцій до саморозвитку. Звідси - необхідність уваги до таких факторів, як організаційна культура, різні форми демократизації управління, участь працюючих у прибутках, влас­ності, управлінні, стиль керівництва і лідерство. Найважливішою характеристикою менеджменту на сучасному етапі є орієнтація на нову соціальну групу в організаціях - когнитариат, міць якого ґру­нтується на знанні та використанні інтелекту, а не мускульної сили. Когнитариат, що має доступ до інформації і наділений висо­кою культурою, не може розглядатися як один з економічних факто­рів виробництва, а трактується як ключовий ресурс, ефективне використання і нарощування якого стає центральним завданням менеджменту. У відомій книзі Дж. Нейсбита і П. Ебедина "Пере­будова корпорації" (с. 79) дана наступна характеристика нових відносин між організацією і працюючими в ній людьми:

•          кращі та найбільш обдаровані люди тягнуться до тієї корпора­ції, що забезпечує персональний ріст;

•          менеджер - це не просто керуючий, а людина, що виконує роль судді, учителя, наставника;

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 20 21 22 23 24 2526 27 28 29 30  ... 374