Основи менеджменту

Основною причиною напруженого темпу і величезного обсягу роботи є той факт, що робота керівника вищої ланки не має чіткого завершення. На відміну від агента по збуту, що повинен зроби­ти визначену кількість телефонних дзвінків, чи робітника на ви­робництві, що повинен виконати норму виробітку, на підприємст­ві в цілому не існує такого моменту, якщо не вважати повної зу­пинки цього підприємства, коли роботу можна вважати закінче­ною. Тому і керівник вищої ланки не може бути впевнений, що він (чи вона) успішно завершили свою діяльність. Оскільки організація продовжує діяти і зовнішнє середовище продовжує змінюватися, завжди існує ризик невдачі. Хірург може закінчити операцію і вважати свою задачу виконаною, але керівник вищої ланки зав­жди почуває, що потрібно робити щось ще, більше, далі. Робочий тиждень тривалістю 60-80 годин для нього не рідкість. На рисун­ку 1.3. наводиться приклад того, як витрачається цей час. незаплановані зустрічі 10%

Працівників, зайнятих у сфері управління, класифікують за рі­зними ознаками: видом діяльності - працівники розумової праці (“білі комірці”) та працівника фізичної праці (“сині комірці”); за категоріями - керівники, спеціалісти, службовці, молодший об­слуговуючий персонал; за рівнем (ступенем) системи управління - вища, середня, низова ланки; галуззю діяльності - промисловість, сільське господарство, будівництво, торгівля тощо; за посадою - директор (голова), начальник цеху, завідувач відділом, економіст, бухгалтер, спеціаліст-технолог, маркетолог, дизайнер, програміст

заплановані засідання, зустрічі розмови по телефону

робота з документами огляди

незаплановані зустрічі

Рис. 1.3. Як керівники витрачають свій час

заплановані засідання, зустрічі 59%

архіваріус, кур’єр, секретар тощо, за кваліфікаційними категорія­ми спеціалістів - спеціалісти першої, другої, третьої категорій і без категорії.

Оскільки на підприємствах, в організаціях і установах будь- якої галузі народного господарства функції управлінського персо­налу зводяться до керівництва, розробки рішень і підготовки ін­формації, прийнято здійснювати їх поділ на три категорії: керів­ники, спеціалісти і технічні виконавці. У свою чергу, кожна з цих категорій поділяється на групи.

Керівники підприємств, служб і підрозділів здійснюють підбір і розстановку кадрів, координацію роботи окремих виконавців, різних ланок апарату управління або виробничих підрозділів, кон­троль і регулювання процесу виробництва, адміністративно- розпорядчі функції, мобілізацію колективів на виконання завдань.

Спеціалісти керують техніко-економічними і технологічними процесами виробництва. До категорії спеціалістів належать пра­цівники, зайняті інженерно-технологічними, економічними, сіль­ськогосподарськими, зоотехнічними, рибальськими, лісовими ро­ботами, медичним обслуговуванням, народною освітою, а також працівники науки, мистецтва й культури, спеціалісти на роботах, пов’язаних з міжнародними зв’язками, спеціалісти юридичної служби.

Технічні виконавці виконують допоміжну роботу, пов’язану з реалізацією управлінських функцій, обліком і контролем, підготов­кою і оформленням документації, господарським обслуговуванням.

Отже, найменування посад керівників залежить від об’єкта керівництва, спеціалістів - від характеру функцій або сфери дія­льності, а технічних виконавців - від видів робіт.

Всередині груп персонал поділяють на посади, кожна з яких передбачає межі компетенції працівника, тобто коло його обов’яз­ків, прав і відповідальності.

На відміну від виробничої сфери, керівники ательє, баз, перу­карень та інших підприємств побутового обслуговування, а також магазинів, клубів, їдалень іменуються завідувачами. У разі потре­би від базових можна утворювати похідні посади: заступник, по­мічник, головні, старші, провідні спеціалісти.

 

« Содержание


 ...  23  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я