технологічного процесу, підвищення рівня організації праці, повне подолання бар’єрів “входу”, закінчення формування кадрової підсистеми, початок оновлення технічної бази, тенденція загального зниження рентабельності
Зрілість
Найвищий рівень розвитку підприємства, найвища продуктивність використання ресурсів (Каретто-ефективність): головна ціль - забезпечення стабільності, збереження досягнутого рівня розвитку на найдовший відрізок часу; вибір оптимальної системи стосунків; початок реорганізації основних ланок технологічного процесу та основних підсистем підприємства, тенденція до старіння персоналу: формального та фізичного
Занепад
Головна ціль - забезпечення оновлення всіх функцій підприємства, ріст забезпечується за рахунок колективізму; основне завдання - омолодження, в галузі організації праці - впровадження найсучасніших досягнень НОП
Тривалість життєвого циклу для різних організацій і підприємств у різні миттєвості часу різні (рисунок 4.8)
Рівні життєвого циклу підприємства в різні миттєвості часу різноманітні, як і тривалість життєвого циклу для різних підприємств
А А
А А
Рис. 4.8. Графічие зображення кривої життєвого циклу різних підприємств: а) “середній успіх”; б) “карколомний успіх-занепад”; в) “зіркова”; г) мінлива кар’єра; д) різкий занепад та відновлення; е) запізніле визнання. [9, с. 35]
Цілі підприємства залежать від стадії життєвого циклу підприємства (таблиця 4.4).
Таблиця 4.4. Залежність цілей підприємства від стадії його життєвого циклу
Стадії життєвого циклу |
Головна ціль підприємства |
Проміжні цілі |
1. Народження |
Виживання |
Вихід на ринок |
2. Дитинство |
Короткочасний прибуток |
Укріплення становища на ринку |
3. Юність |
Прискорене зростання обсягів продажу та прибутку |
Захват своєї частини ринку |
4. Рання зрілість |
Постійне зростання обсягів діяльності |
Диверсифікація діяльності (освоєння додаткових напрямків діяльності) |
5. Зрілість |
Формування іміджу підприємства та збалансоване зростання |
Зміцнення становища підприємства на освоєному ринку |
6. Старіння |
Збереження позицій |
Забезпечення стабільності господарської діяльності |
7. Відродження |
Пошук додаткових імпульсів у діяльності підприємства |
Т ехнічне переозброєння, нові постачальники, впровадження нових технологій та інше |
Останнім часом на Заході одержала поширення теорія виживання організації в умовах "структурного зрушення". В основі цієї моделі лежать наступні положення: 1) спеціалізовані підприємства в цілому більш досконалі, ніж диверсифіковані, але менш живучі; 2) згодом рентабельність має тенденцію до зменшення; 3) з віком "смертність" підприємств падає. Автори даної теорії вважають, що в будь-якій організації відбувається боротьба між силами, зацікавленими в підвищенні ефективності її діяльності й у її виживанні. В перші роки після створення організації ефективність відіграє переважну роль, але рано чи пізно організація входить у період "тривог", коли з найбільшою силою виявляються антагоністичні інтереси різних груп усередині і поза підприємствами. Акціонери виступають за глибокі перетворення, що дозволили б підприємству підвищити рентабельність; персонал, що бачить у перетвореннях загрозу своєму становищу - прагне блокувати будь-які глибокі зміни. Прикладом структурного зриву є купівля підприємства робітниками. Відповідно до цієї моделі кожна організація прагне саме до зриву, а не до максимізації ефективності. Але цю тенденцію можна перебороти, якщо керівникам удається протистояти силам, що штовхають організацію до виживання без ефективності за допомогою організаційних інновацій, екстерналізації зайнятості, злетів і придбань.
» следующая страница »
1 ... 100 101 102 103 104 105106 107 108 109 110 ... 374