Основи аудиту

7.  «Облікова система» — це послідовність завдань та записів суб’єкта господарювання, за допомогою якої відображають операції і яка є засо­бом ведення обліку. За допомогою таких систем визначають, збирають, аналізують, обчислюють, класифікують, записують, підсумовують і відображають у звітності господарські операції та інші події.

8.  «Система внутрішнього контролю» — це політика і процедури (за­ходи внутрішнього контролю), прийняті управлінським персоналом су­б’єкта господарювання для сприяння досягненню цілей управлінського персоналу щодо забезпечення (наскільки це можливо) правильного й ефек­тивного ведення господарської діяльності, у тому числі дотримання по­літики управлінського персоналу, а також забезпечення збереження ак­тивів, запобігання шахрайству та помилкам і виявлення їх, точності й по­вноти облікових записів, своєчасної підготовки достовірної фінансової інформації. Система внутрішнього контролю включає й інші питання, безпосередньо пов’язані з функціями облікової системи:

а)   «середовище контролю» — охоплює загальне ставлення, обіз­наність дії директорів та управлінського персоналу щодо системи внут­рішнього контролю та її важливості для суб’єкта господарювання. Се­редовище контролю впливає на ефективність характерних процедур контролю. Жорстке середовище контролю разом, наприклад, із заходам посиленого бюджетного контролю й ефективного функціонування внут­рішнього аудиту можуть суттєво доповнити конкретні процедури конт­ролю. Проте жорстке середовище саме по собі не забезпечує ефектив­ності системи внутрішнього контролю. Фактори, відображені в середо­вищі контролю:

•   діяльність ради директорів та її комітетів;

•   філософія управлінського персоналу і стиль роботи;

•   організаційна структура суб’єкта господарювання, а також розподіл повноважень і відповідальності;

•   система контролю управлінського персоналу, в тому числі функціо­нування внутрішнього аудиту, кадрова політика і процедури та роз­поділ обов’язків;

б)  «процедури контролю» — політика і процедури на додаток до сере­довища контролю, розроблені управлінським персоналом для досягнен­ня конкретних цілей суб’єкта господарювання. До процедур контролю належать:

•   звітність, перевірка й підтвердження результатів звірянь;

•   перевірка арифметичної точності записів;

•   контроль за прикладними програмами та середовищем комп’ютер­них інформаційних систем, наприклад, шляхом розробки заходів контролю над:

•   змінами комп’ютерних програм;

•   доступом до файлів з даними;

•   ведення й перевірка контрольних рахунків і пробних балансів

•   візування документів і контроль за документами;

•   порівняння внутрішніх даних із зовнішніми джерелами інформації;

•   порівняння результатів інвентаризації грошових коштів у касі, зас­тави й запасів з даними обліку;

•   обмеження прямого фізичного доступу до активів та записів;

•   порівняння та аналіз фінансових результатів із сумами бюджету.

9.   У процесі аудиторської перевірки фінансових звітів аудитора ціка­вить лише та політика й ті процедури в системах бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю, які стосуються тверджень у фінансових звітах. Розуміння відповідних аспектів систем бухгалтерського обліку і внутрі­шнього контролю (поряд з оцінкою властивого ризику й ризику контро­лю та іншими думками) дає аудиторові змогу:

а) визначити типи можливих суттєвих викривлень, які могли б з’я­витися у фінансових звітах;

б) урахувати фактори, які впливають на ризик суттєвих викривлень;

в) розробити відповідні аудиторські процедури.

10.   Розробляючи аудиторський підхід, аудитор бере до уваги попе­редню оцінку ризику контролю (в поєднанні з оцінкою властивого ризи­ку), щоб визначити відповідний ризик невиявлення, який може бути прий­нятним для тверджень у фінансових звітах, та щоб визначити характер, час і обсяг процедур по суті.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 198 199 200 201 202 203204 205 206 207 208  ... 242