Основи аудиту

65.  Під час розробки перевірок докладних тестів обсяг тестування, як правило, розглядають з точки зору розміру вибірки, на який впливає ри­зик суттєвого викривлення. Проте аудитор розглядає також інші питан­ня, включаючи те, чи буде більш ефективним використати інші вибіркові процедури тестування, наприклад, відбір крупних або незвичних статей з генеральної сукупності замість виконання репрезентативної вибірки або стратифікації генеральної сукупності на рівно складені підсукупності для вибірки. МСА 530 містить рекомендації щодо застосування вибірки та інших методів відбору статей для перевірки. Під час розробки аналітич­них процедур по суті аудитор розглядає суму відхилення від очікування, яка може бути прийнятною без подальшої перевірки. На такий розгляд впливає в основному, суттєвість та відповідність бажаному рівню впев­неності. Визначення цієї суми пов’язано з розглядом можливості того, що поєднання викривлень у конкретному залишку на рахунку, класі операцій або розкриття інформації може у сукупності призвести до неприйнятної суми. Під час розробки аналітичних процедур по суті аудитор збільшує по­трібний рівень впевненості відповідно до збільшення ризику суттєвого ви­кривлення. МСА 520 «Аналітичні процедури» надає рекомендації застосу­вання аналітичних процедур під час аудиторської перевірки.

Адекватність подання та розкриття інформації

66.   Аудиторові слід виконувати аудиторські процедури, щоб оцінити, чи відповідає загальне подання фінансових звітів, включаючи відповідне розкриття інформації, прийнятній концептуальній основі звітності. Ауди­тор розглядає, чи представлені окремі фінансові звіти таким чином, що вони відображають відповідну класифікацію та опис фінансової інформації. По­дання фінансових звітів відповідно до прийнятної концептуальної основи фінансової звітності включає адекватне розкриття інформації щодо суттє­вих питань. Ці питання пов’язані з формою, структурою та змістом фінансо­вих звітів та приміток, що додаються до них, включаючи, наприклад, вико­ристані терміни, ступінь докладності, класифікацію статей у звітах та основи наведених сум. Аудитор розглядає, чи розкрив управлінський персонал кон­кретне питання з огляду на обставини та факти, про які знає аудитор на той час. При виконанні оцінки загального подання фінансових звітів, включа­ючи відповідне розкриття інформації, аудитор розглядає оцінені ризики сут­тєвого викривлення на рівні тверджень. Роз’яснення твердження, пов’яза­ного з поданням та розкриттям інформації, див. у параграфі 17 МСА 500.

Оцінювання достатності та відповідності отриманих аудиторських доказів

67.   Виходячи з виконаних аудиторських процедур та отриманих ауди­торських доказів, аудиторові слід оцінити, чи залишаються відповідними оцінки ризиків суттєвого викривлення на рівні тверджень.

68.  Аудиторська перевірка фінансових звітів — процес накопичення та повторення. Під час виконання аудитором запланованих аудиторських процедур отримані аудиторські докази можуть спричинити зміну харак­теру, часу або обсягу інших запланованих аудиторських процедур аудито­ром. Увагу аудитора може привернути інформація, яка суттєво відрізняєть­ся від інформації, на якій ґрунтувалася оцінка ризику. Наприклад, ступінь викривлень, які виявляє аудитор, виконуючи процедури по суті, може змінити судження аудитора щодо оцінки ризику і свідчити про суттєвий недолік внутрішнього контролю. Крім того, аналітичні процедури, вико­нанні на етапі загального огляду, можуть вказувати на попередньо невиз­наний ризик суттєвого викривлення. За таких обставин аудиторові може бути потрібним переоцінити запланові аудиторські процедури, виходячи з переглянутого аналізу оцінених ризиків для всіх або деяких класів опе­рацій, залишків на рахунках або розкриття інформації та відповідних твер­джень. Параграф 119 МСА 315 наводить подальші рекомендації з пере­гляду оцінки ризику аудитором.

 

« Содержание


 ...  200  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я