Основи аудиту

Процедури по суті

49.   Процедури по суті виконуються для виявлення суттєвих викрив­лень на рівні тверджень і складаються з перевірки докладної інформації про класи операцій, залишки на рахунках та розкриття інформації, а та­кож аналітичних процедур по суті. Аудитор планує та виконує процедури по суті, які мають відповідати оцінці ризику суттєвого викривлення.

50.    Незалежно від оцінених ризиків суттєвого викривлення аудито­рові слід розробити та виконати процедури по суті для кожного суттєвого класу операцій, залишку на рахунку та розкриття інформації. Ця вимога відображає той факт, що оцінка аудитором ризику є питанням судження і може не бути достатньо точною для ідентифікації всіх ризиків суттєвого викривлення. Крім того, існують властиві обмеження внутрішнього кон­тролю, в тому числі нехтування ним управлінським персоналом. Відпов­ідно, хоч аудитор може визначити, що ризик суттєвого викривлення можна зменшити до прийнятно низького рівня, виконавши лише тести контро­лю для конкретного твердження, пов’язаного з класом операцій, залиш­ком на рахунках або розкриттям інформації (див. параграф 8), аудитор завжди виконує процедури по суті для кожного суттєвого класу операцій, залишку на рахунках та розкриття інформації.

51.   Аудиторські процедури по суті мають складатися з таких ауди­торських процедур, пов’язаних із процесом перевірки фінансових звітів на кінець періоду:

•   узгодження фінансових звітів з первинними обліковими записами;

•   перевірка суттєвих журнальних проводок та інших коригувань, зроб­лених під час складання фінансових звітів.

Характер та обсяг перевірки аудитором журнальних проводок та інших коригувань залежить від характеру та складності процесу фінансової звітності суб’єкта господарювання та пов’язаних з ним ризиків суттєвого викривлення.

52.   Якщо, згідно з параграфом 108 МСА 315, аудитор визначив, що оціне­ний ризик суттєвого викривлення на рівні твердження є значним, аудиторові слід виконати процедури по суті, які конкретно відповідають на цей ризик. Наприк­лад, якщо аудитор ідентифікує, що на управлінський персонал здійснюєть­ся тиск щодо виконання прогнозів з прибутків, може існувати ризик того, що управлінський персонал завищує обсяг реалізації шляхом неналежно­го визнання доходу, пов’язаного з угодами про продаж, умови яких вик­лючають визнання доходу, або шляхом оформлення рахунків-фактур на продаж до відвантаження. За таких обставин аудитор може, наприклад, розробити зовнішні підтвердження не лише аби підтвердити суми забор­гованості, але й підтвердити докладну інформацію в угодах про продаж, включаючи дати, будь-які права на повернення та умови доставки. Крім того, аудитор може вважати ефективним доповнити такі зовнішні підтвер­дження запитами не фінансовим працівникам суб’єкта господарювання щодо будь-яких змін в угодах про продаж та умовах доставки.

53.   Якщо підхід до значних ризиків складається лише з процедур по суті, аудиторські процедури, доцільні для розгляду таких значних ризиків, складатимуться лише з перевірки докладної інформації або поєднання перевірки докладної інформації та аналітичних процедур по суті. Аудитор розглядає рекомендації у параграфах 53-64 при визначенні характеру, та обсягу процедур по суті для значних ризиків. З метою отримання дос­татніх та відповідних аудиторських доказів процедури по суті, пов’язані зі значними ризиками, найчастіше призначені для отримання аудиторсь­ких доказів з високим рівнем достовірності.

Характер процедур по суті

54.   Аналітичні процедури по суті застосовують, як правило, більше до крупних обсягів операцій, які можна передбачити в часі. Перевірки докладної інформації зазвичай більш відповідають аудиторським дока­зам стосовно певного твердження про залишки на рахунках, включаючи існування та оцінку вартості. В деяких випадках аудитор може визначи­ти, що виконання лише аналітичних процедур по суті може зменшити ризик суттєвого викривлення до прийнятно низького рівня. Наприклад, аудитор може визначити, що виконання лише аналітичних процедур по суті є відповіддю на оцінені ризики суттєвого викривлення для класу операцій, коли оцінка ризику аудитором підтверджується отриманням аудиторських доказів внаслідок виконання тестів операційної ефектив­ності процедур контролю. В інших ситуаціях аудитор може визначити, що відповідними будуть лише перевірки докладної інформації, або що поєднання аналітичних процедур по суті та перевірок докладної інфор­мації найбільш відповідає оціненим ризикам.

 

« Содержание


 ...  197  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я