Організація праці менеджера

Основні типи кар’єрних процесів наведено в таблиці.

 

№ п/п	Типи кар'єрного процесу	Характеристика
1.	Прогресивний	Це розвиток вперед на вищу ступінь ієрархії. Кожна ступінь змін відрізняється від попередньої більш високим рівнем здібностей і можливостей життєдіяльності. Зміни процесу просування незворотні і направлені на майбутнє з врахуванням накопичених знань досвіду.
2.	Регресивний	Це спади стану різної протяжності. Це рух кар'єрного процесу вниз при невідповідності здібностей та активності людини вимогам його статусу, структурних реорганізаціях управління або стану здоров'я чи віку.
3.	Лінійний	Кар'єрні процеси розвиваються безперервною послідовністю (по лінії). Це процес професійного зростання.
4.	Нелінійний	Кар'єрні процеси проходять стрибками або проривами після довгого періоду кількісного зростання. Це проходження за ступенями вгору або вниз. Завжди змінюється статус працівника.
5.	По спіралі	Кар'єрні процеси проходять послідовним освоєнням посад при просуванні за ієрархічною градацією.
6.	Стагнація (застій)	Це окремі випадки кар'єрних процесів, коли в них не відбуваються суттєві зміни.

 

Урядові вимоги, закони Економічні умови Конкуренція Склад трудових ресурсів

■                  Місцезнаходження підприємства

Мета підприємства

■                   Організаційний стиль

■                   Професійний характер роботи

■                   Технологічні умови Трудовий колектив, робоча група

■                   Досвід та стиль керівництва

Головним у виборі шляхів просування (кар’єри) людини є розуміння того, що впливають на просування не просто чинники й не особистість самі по собі, а способи їх взаємодії.

Менеджер повинен вміти виявити потреби працівника, а працівник пови­нен мати яскраве уявлення про свої наявні і потенційні можливості, здібності проявити їх у майбутньому. Тому кар’єра і просування по службі повинні буду­ватись на основі загальної участі обох сторін та їх спільній відповідальності за “свою” частину організації цього процесу.

Кар’єра не визначає тільки успіхи або невдачі, як у власному розумінні людини. Вона містить внутрішню позицію і поведінку, поступову зміну нави­чок, здібностей і професійних можливостей, пов’язаних з діяльністю.

Розглянемо деякі чинники гальмування кар’єри. Будь-який процес здійс­нюється під впливом гальмування сил, що уповільнюють розвиток процесу аж до його зупинки, зміни напрямів тощо. На окремих ділянках руху при визначе­них умовах може настати кар’єрна криза, наслідки якої впливають на майбутнє людини й організації.

За характером впливу виділяються чинники:

1) стримування;

2)  опору.

Чинники стримування мають індивідуальне походження і визначаються недостатністю внутрішніх ресурсів і способів їх мобілізації:

•   низький рівень потреб;

•   слабкість мотивів;

•   нестача знань та досвіду;

•   хвороба;

•  порушення вольової сфери;

•  застій у загальному розвитку.

Сили опору діють від зовнішнього джерела—середовища діяльності. Вони можуть бути як відповідь на кар’єрну активність, бути наслідком гострої кар’є­рної конкуренції, жорсткого порядку просування, вільних обмежень, дисба­лансу у системі інтересів працівника й організації.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 158 159 160 161 162 163164 165 166 167 168  ... 240