За природою положення чинники гальмування можуть бути: фізичні; психологічні; соціальні та ідеальні.
До фізичних відносяться ті, що обумовлені станом організму—дефекти органів почуття, мови, зовнішності, низька працездатність у зв’язку з хворобою.
Психологічні чинники пов’язані з вимогами суб’єкта кар’єри щодо себе та оточення, станом нерішучості, боязливості, страху, проблеми інтелекту.
Чинники соціальної природи обумовлені дезорганізаціями на різних рівнях соціального устрою:
1) політичному (переваги політичної орієнтації);
2) державному (низький престиж професії);
3) організаційно-адміністративному (відсутність чітких правил призначення на посаду);
4) правовому (правова незахищеність посади та працівників);
5) економічному (відсутність матеріальних стимулів);
6) неформально-груповому (напруженість у стосунках).
Ідеальні чинники гальмування кар’єри пов’язані зі сферами культури, моралі, ідеології тощо.
За часом дії чинники гальмування (стримування та опору) можуть бути:
• короткострокові;
• стійкі;
• постійно діючі.
Короткострокові—це стомлення, гостре захворювання.
Стійкі чинники — це дезорганізація у роботі з кадрами, економічні перепади, порушення традицій тощо.
Чинники постійної дії — це вікові зміни.
До гальмуючих можна віднести чинники змішаного типу — це спади та піднесення активності. Глибина цих перепадів може сприяти руху, і навпаки— гальмувати кар’єрний процес. Наслідок дії чинників гальмування — кар’єрна криза, застій у кар’єрі, кар’єрне скидання.
» следующая страница »
1 ... 159 160 161 162 163 164165 166 167 168 169 ... 240