— постачальник повинен виявляти причини, що знижують якість, вводити корегуючі впливи, які запобігали б появі дефектів, реєструвати динаміку даних про якість.
Міжнародний стандарт 180 9003 «Модель забезпечення якості при остаточному контролі та випробуванні» (рег.№9003— 87) визначає вимоги до системи якості у випадку, коли контракт, укладений між двома сторонами, вимагає, щоб була доведена здатність постачальника виявляти і слідкувати за вилученням будь-якої невідповідної продукції в процесі остаточного контролю та проведення випробувань.
Міжнародний стандарт 180 9004 «Загальне управління якістю та елементи системи якості» (рег.№9004—87) характеризує основні елементи, які забезпечують вироблення та впровадження системи загального управління якістю продукції. Вибір елементів, встановлених даним стандартом, і ступінь їх використання залежить від умов попиту, виду продукції, характеру виробництва тощо. Система загального управління якістю повинна відповідати двом вимогам:
—потребам та інтересам компанії. Потрібно досягати та підтримувати необхідний рівень якості при оптимальних витратах. Виконання цього завдання пов’язане із запланованим ефективним використанням технічних, людських і матеріальних ресурсів.
— потребам і вимогам споживача. Споживач повинен бути впевнений у можливостях компанії постачати продукцію або надавати послуги необхідного рівня якості та підтримувати досягнутий рівень якості.
Кожна із зазначених вище вимог до системи загального управління якістю передбачає надання об’єктивних даних про якість системи та якість продукції.
Всі види діяльності, які безпосередньо чи побічно впливають на якість, повинні бути встановленні документально. Документація передбачає чітке визначення загальної конкретної відповідальності у галузі якості, попереджувальний характер заходів щодо підвищення якості і має бути систематизовано оформлена у вигляді «Керівництва по якості».
Поточна робота з керівництва якістю, що визначається у стандартах 180, включає оперативне планування та розподіл ресурсів, а систематичні дії у галузі якості містять: її планування, проведення робіт із забезпечення якості та оцінку рівня якості.
Виріб, що пройшов сертифікаційні випробування на відповідність стандартам 180 або Міжнародній електричній комісії (МЕК), визнається покупцями у всіх країнах. Взаємне визнання країнами виданих національними органами сертифікатів досягається шляхом спеціальних угод. У світі діють понад 300 багатосторонніх та 100 двосторонніх угод із сертифікації у межах МЕК, Економічної комісії ООН, Європейського економічного співтовариства. Наприклад, у 1987 р. між Французькою асоціацією із стандартизації та Німецьким товариством із сертифікації систем якості підписано угоду про взаємне визнання сертифікатів та систем якості. Аналогічні угоди підписані й між іншими країнами Європи.
14.4. Організація технічного контролю якості
Технічний контроль — це частина виробничого процесу, яка має на меті перевірку відповідності продукції встановленим вимогам. Головне завдання.технічного контролю — попередження можливих неполадок і відхилень, які можуть призвести до випуску бракованої продукції. Система технічного контролю — обов’язкова частина виробничого процесу, яка передбачена в процесі розробки технології виробництва, а також включає об’єкти контролю, контрольні операції, технічне оснащення, методи та засоби механізації та автоматизації контрольних операцій.
Організація технічного контролю на підприємстві здійснюється відповідно до «Типового положення про відділ технічного контролю (ВТК) промислового підприємства», яке встановлює головні завдання ВТК: запобігання випуску (поставці) підприємством продукції, яка не відповідає вимогам стандартів та технічним умовам, затвердженим зразкам, проектно-конструкторській та технологічній документації, умовам поставки та договорів, а також зміцненню виробничої дисципліни і підвищення відповідальності всіх ланок виробництва за якість виготовлюваної продукції.
» следующая страница »
1 ... 94 95 96 97 98 99100 101 102 103 104 ... 108