Операційний менеджмент

В організаційне забезпечення технічного контролю входить розміщення контрольних пунктів та розрахунок чисельності контролерів. Якщо відома трудомісткість контролю, то чи­сельність контролерів визначається за формулою:

4,=-^                    (/ + «),

' 60Р ^к '

де т — число найменувань деталей;

N — число деталей і —го найменування, шт; і — норма часу виконання однієї контрольної операції, хв; Ё — фонд часу роботи одного контролера за рік, год; а — коефіцієнт, що враховує додаткові затрати часу конт­ролерів на оформлення нарядів;

п — число контрольних операцій по одному об’єкту;

^ — число вибірковості контролю (^<1).

У вирішенні проблеми підвищення якості продукції й ефективності виробництва важлива роль належить статистич­ним методам управління якістю. До статистичних методів відносять контроль якості продукції або стану технологічного процесу (ТП), який проводиться на основі використання теорії ймовірності і математичної статики.

Статистичний приймальний контроль — це вибірковий контроль якості продукції, при якому для обґрунтування пла­ну контролю використовуються методи математичної статис­тики. План контролю — це сукупність правил, за якими вико­нується вибірка з партії виготовлених виробів або деталей і на основі їх якості робиться висновок про якість цілої партії про­дукції. Методи статистичного контролю використовуються для вхідного контролю матеріалів, сировини і комплектуючих ви­робів, при операційному контролі і при контролі готової про­дукції.

На практиці використовуються одноступінчастий (одинич­них вибірок), двоступінчастий (подвійних вибірок) і послідовний методи контролю. Одноступінчастий контроль дає можливість ро­бити висновки про якість продукції за одною вибіркою. Двосту­пінчастий контроль пропонує приймати рішення про якість про­дукції за результатами не більше двох вибірок, причому відбір дру­гої вибірки залежить від результату перевірки першої вибірки.

Методи одиничних і подвійних вибірок контролю якості продукції. При методі одиничних вибірок, якщо у вибірці, рівній п об’єктів із всієї партії N число бракованих 1 буде мен­шим або рівним певній величині С, то вся партія об’єктів прий­мається. При 1>С — партія бракується і піддається суцільному контролю (відбираються придатні об’єкти, виправний та не­виправний брак). Величина вибірки п і число бракованих в ній об’єктів 1 (при яких партія N вважається придатною і не підда­ється суцільному контролю), визначається за таких умов:

—ризик замовника не повинен перевищувати певної вели­чини;

—загальне середнє число екземплярів, які підлягають кон­тролю як у придатних, так і в непридатних партіях, повинне бути мінімальним.

При застосуванні методу подвійних вибірок, якщо в першій вибірці об’ємом п₁ число бракованих екземплярів 1₁ буде мен­шим або рівним деякій величині С₁, то вся партія об’єктів при­ймається і друга вибірка не проводиться. Якщо в першій вибірці 1₁>С₁, але менше або рівне С₂, проводиться друга вибірка об’є­мом п₂. Якщо сума бракованих екземплярів у першій і другій вибірці (1₁+1₂) буде меншою або рівною С₂, то вся партія при­ймається, а при 1₁+1₂>С₂ — бракується і піддається суцільному контролю. Порядок визначення 1₁, 1₂, С₁, С₂ — аналогічний, як і для методу одиничних вибірок.

Статистичні методи управління якістю технологічних про­цесів. Статистичне регулювання технологічного процесу має на меті систематичне спостереження за змінами статистичних характеристик якості для того, щоб забезпечити стійкість про­цесу і своєчасно зупинити появу відхилення, не допускаючи ви­никнення браку у виробництві.

Цей контроль передбачає мінімально необхідний об’єм і періодичність взяття проб продукції; встановлення границь допустимих змін статистичних характеристик в пробах, тобто контрольних границь. Ці границі повинні бути менші за технічні допуски, оскільки «розкид» середніх значень вужчий, ніж розкид одиничних значень.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 96 97 98 99 100 101102 103 104 105 106  ... 108