Зважаючи на те, що діяльність бізнес-інкубаторів апріорі передбачала допомогу у вирішенні цих та інших проблем становлення бізнесу, очікувалось, що передусім у їх функціонуванні будуть зацікавлені початкуючі підприємці, які не мають необхідних навичок і ресурсів для реалізації потенційно привабливого бізнес-проекту. Разом з тим, органи влади, одним із завдань яких є підтримка розвитку малого та середнього бізнесу, повинні були також усіляко сприяти створенню та ефективному функціонуванню бізнес-інкубаторів, в тому числі через залучення до участі у його роботі тих установ і суб'єктів господарювання, які формують напрями економічного розвитку регіону. З огляду на це активними партнерами бізнес-інкубатора мали стати місцеві органи влади, громадські об’єднання підприємців, фінансові та наукові установи, вищі навчальні заклади тощо.
У всьому світі бізнес-інкубатори - це здебільшого неприбуткові організації, які існують за фінансової підтримки місцевої влади чи спонсорів. Практика показує, що вони можуть бути самоокупними лише на 10-60 % [26]. Тому регіональні органи управління повинні забезпечувати фінансову підтримку бізнес-ін- кубаторам. На жаль, в Україні така підтримка майже відсутня. Вітчизняні бізнес- інкубатори здебільшого створювались завдяки фінансовій підтримці міжнародних донорських організацій і відповідно функціонували за рахунок наданих ними грантів, по завершенню яких фактично припиняли свою роботу. Через це із більше ніж півсотні бізнес-інкубаторів, створених наприкінці 90-х років, реальних результатів досягли тільки деякі, однак і вони знаходяться на межі виживання. Зокрема, однин із кращих вітчизняних бізнес-інкубаторів, створений у 1998 р. у Білій Церкві, завдяки якому в економіку Київської області було залучено більше 4,5 млн дол. іноземних інвестицій, де пройшли інкубування понад 300 малих підприємств, на базі якого пройшли навчання понад 5700 початкуючих підприємців і який визнано одним із найефективніших структур підтримки малого підприємництва у Східній Європі (м. Біла Церква за розвитком середнього і малого бізнесу серед українських міст у числі лідерів, майже половина надходжень у бюджет - від сектору МСБ), у 2006 році вимушений звільнити орендовані приміщення через непомірне збільшення орендної плати і фактично припинити роботу [9].
Отже, в Україні ні органи місцевої влади, ні громадські організації підприємців не проявляють зацікавленості у функціонуванні цих та подібних їм структур. На нашу думку, значною мірою це зумовлено тим, що фактично діяльність більшості бізнес-інкубаторів не спроможна реалізувати функцію економії трансак- ційних витрат, у чому насамперед зацікавлені малі підприємницькі структури. Як зазначають сучасні науковці, при входженні на ринок малих підприємницьких структур ці витрати займають суттєву частку у загальній їх сукупності [1]. Зменшення трансакційних витрат забезпечується кваліфікованою юридичною допомогою (реєстрація засновницьких документів, укладання угод з бізнес-партнерами), ретельним дослідженням ринку за допомогою інструментів маркетингу, патентним захистом інновацій тощо. Однак існуючі бізнес-інкубатори здебільшого надавали лише бухгалтерські послуги і послуги з навчання та перепідготовки кадрів для підприємницьких структур, причому останнє - переважно за направленнями центрів зайнятості і працевлаштування, які і виділяли їм приміщення.
Як правило, площі таких приміщень невеликі, що не давало змоги створити міні-офіси для учасників бізнес-інкубатора і фактично обмежувало їх кількість. Невелика кількість учасників робила нерентабельною роботу централізованих служб (бухгалтерії, юридичної, патентної, маркетингової тощо), оскільки встановлення необхідної оргтехніки, налагодження комп’ютерної мережі, формування бази даних і системи інформаційного забезпечення передбачає значні початкові витрати, а утримання кваліфікованого персоналу централізованих служб потребує великих
» следующая страница »
1 ... 213 214 215 216 217 218219 220 221 222 223 ... 241