Концепції інституціональної економічної теорії в управлінні розвитком соц-екон. систем

Суттєвим фактором залишається залежність діяльності багатьох галузей обробної промисловості України від зовнішніх ринків (рис. 2.16).

3000

□   Фармацевтичне виробництво

2000

1000

-1000

-2000

0

 

 

Мі Лг№ ЛііЛ.

ІкЬгП

N1.

2001 2002 2

і і

003 2004

 

 

 

 

□      Виробництво канцелярських та електронно-обчислювальних машин

□      Виробництво устаткування для радіо, телебачення та звязку

□      Виробництво медичних приладів та інструментів

■      Виготовлення літаків та космічних апаратів

□      Виробництво машин та устаткування

□      Виробництво електричного та електронного устаткування

□      Виробництво транспортного устаткування (без літаків та суден)

■      Виробництво коксу та продуктів нафтопереробки

□      Виробництво інших неметалевих мінеральних виробів

□      Металургія та обробка металу

-3000

Рис. 2.16. Рівень залежностей галузей обробної промисловості України від зовнішніх ринків

Проте є різниця у ступені залежності підприємств обробної промисловості від зовнішніх ринків. Тоді як більшість галузей сектору середніх низьких тех­нологій залишаються протягом всього періоду експортно-орієнтованими (що свід­чить про достатній рівень конкурентоспроможності їх продукції), то галузі високо- технологічного сектору (за винятком виробництва літаків та космічних апаратів, фармацевтичного виробництва) зберігають тенденцію залежності від імпорту. Якщо врахувати той факт, що чим високотехнологічніша галузь (чим складніший технологічний процес, чим вищі кваліфікаційні вимоги до персоналу), тим ниж­чою буде ступінь дифузії технології в цій галузі, на чому наголошує М. Портер [50, с. 183-184], то можна стверджувати, що більшість підприємств галузей високо- технологічного сектору є також технологічно неконкурентоспроможними, що по­требує здійснення на них суттєвих технологічних змін.

Тенденції розвитку та впровадження інновацій в міжнародному контексті показують, що рівень інноваційно-активних підприємств має становити від 30 до 70 % до загальної кількості підприємств [16]. Проте зовсім інша картина спостерігається на території України. Статистичні дані в Україні показують, що галузі обробної промисловості характеризується низьким рівнем інноваційної активності промислових підприємств, які входять до їх складу - 17,0 % в 2003 та

15,4 % в 2004 роках (розраховано нами за [44, с. 198-199]). В цьому руслі фактичний ринок трансферу технологій України у грошовому та кількісному вимірі є вкрай незначним, до того ж перевага надавалась здебільшого вітчизняним нововведенням. В розрізі форм придбання технологій на вітчизняні підприємства найбільшу кількість складало технологічне устаткування, місцем придбання якого був вітчизняний ринок - 60 % і лише близько третини припадало на закордонний напрямок (розраховано за поточними даними Держкомстату, Ф. № 1 - інновація).

Таким чином, кількість підприємств, які придбали технологічне устат­кування, значно перевищує кількість підприємств, які придбали технології за ін­шими організаційними формами (додаток Б, табл. Б.1). Так, незначною була кількість підприємств, що отримали технології у складі наданих інвестицій. Це наштовхує на думку про незацікавленість інвесторів в довгостроковості своїх вкладень, а на­ціленість їх на отримання “швидкого” прибутку. Мала частка ліцензій на вико­ристання об’єктів промислової власності свідчить про послаблення уваги до цієї організаційної форми придбання. Причина криється в тому, що науково-технічні розробки мають низький процент трансферу, оскільки за твердженням спеціа­лістів, з 80-100 ідей нових товарів в життя впроваджується лише одна. Серед невдах - до 40 % припадає на товари широкого вжитку, до 20 % - товари ви­робничого призначення, до 18 % - на послуги [42, с. 43 ]. Через скрутний фі­нансовий стан більшість українських підприємств не бажають приймати участь в ризикованих інноваціях. У всіх галузях без винятку відсутні придбання техно­логій за лізинговими схемами. Саме тому ми вбачаємо за доцільне звернути увагу на необхідність переорієнтації існуючого ринку лізингових послуг, який нині не спрямований на технологічну складову перебудови підприємств, тим більше, що умови укладання лізингових угод не є малоприйнятними для українських про­мислових підприємств.

 

« Содержание


 ...  160  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я