Таким чином, відносна ефективність фіскальної та грошової політики багато в чому залежить від вибору режиму обмінного курсу. Зокрема, за умови досконалої мобільності капіталу грошова політика є ефективнішою за режиму плаваючих валютних курсів, а за режиму фіксованих обмінних курсів більшого успіху можна досягти за допомогою заходів фіскальної політики. Ключовим фактором, який визначає ефективність фіскальної та грошової політики у відкритій економіці, є ступінь фінансової інтеграції економіки з рештою світу. Проявом міжнародної фінансової інтеграції є міжнародна мобільність капіталу.
Незважаючи на численні обмеження, модель Манделла-Флемінга, визнаючи роль міжнародних фінансових потоків, надає допомогу у розв'язанні складних і суперечливих проблем, що виникають у розробці та реалізації макроекономічної політики за альтернативних режимів обмінних курсів.
7.4 Моделі організації банківської діяльності на фінансовому ринку.
-І------------------------------------------------------------
На світовому ринку існує дві основні моделі організації ринку цінних паперів. Одна з них передбачає перевагу на ринку комерційних банків (Німеччина, Японія, Франція). Інша передбачає активну роль як банківських установ так і небанківських фінансово-кредитних інститутів (США, Великобританія). У тих країнах, де на ринку переважає обмежена кількість комерційних банків, їх діяльність контролюється національним банком та іншими державними агенціями, державне регулювання більш жорстке.
Існує чотири основні варіанти структури регуляторного режиму для визначення відносин між банками та бізнесом цінних паперів, а також іншою діяльністю НБФУ (включаючи недержавні пенсійні фонди). Це - модель відокремлювання, модель «протипожежної стіни», універсальна банківська модель та модель з вимогою відокремлення капіталу.
За моделлю відокремлювання, банкам не дозволяється займатися бізнесом цінних паперів або володіти фірмами з цінних паперів. Регулювання і нагляд за банківською діяльністю та бізнесом цінних паперів здійснюється окремо, при цьому існують конкретні вимоги кожної галузі щодо платоспроможності та капіталу.
Ця модель базується на історичному досвіді США, але Китай також є прикладом, що заслуговує на увагу.
Модель «протипожежної стіни». Банкам дозволяється, мати дочірні компанії з обмеженими повноваженнями з тим, щоб займатися бізнесом цінних паперів. При цьому ці два види бізнесу мають вестися юридичними особами, відокремленими «протипожежними стінами», тобто обмеженнями проводити операції між собою. Метою «протипожежних стін» є уникнення передачі ризику з відділу цінних паперів у банківський відділ. Це компроміс між моделлю відокремлювання та універсальною банківською моделлю Яскравим прикладом використання такої моделі є Іспанія, Греція, Італія, Бельгія. Канада та Японія.
При універсальній банківській моделі бізнес цінних паперів та банківська справа вільно комбінуються у роботі банку. Створюється пул ризиків цих двох видів діяльності, існує єдиний орган регулювання. Модель базується на досвіді Німеччини, але помітними прикладами такого підходу є Швейцарія, Скандинавські країни, Австрія, Нідерланди, Туреччина, Мексика та Філіппіни.
Модель з вимогою відокремлення капіталу застосовується або безпосередньо до банку, що займається бізнесом цінних паперів, або до банку, що має дочірню компанію з цінних паперів. Цей підхід базується на Директиві ЄС щодо відповідності капіталу та опосередковано на рекомендаціях Базельського Комітету щодо відповідності капіталу. Обидва документи закликають застосовувати неризикові формули для визначення відповідних вимог щодо платоспроможності, маржі та капіталу для регулювання такої діяльності. Даний, підхід розподіляє бізнес на компоненти банківської діяльності та діяльності з цінних паперів з метою встановлення окремих вимог щодо платоспроможності, маржі та капіталу залежно від ризику для кожної частини бізнесу. Зважання на ризик при підрахунку відповідних формул включає загальний ринковий ризик, ступінь диверсифікації, розмір портфеля, ліквідність та мінливість кожного активу, розрахунки, ризики поставки та партнерів, ризики валютного обміну та ін. Цей підхід краще застосовується на розвинених фінансових ринках, які мають відповідні інструменти управління ризиками та достатню ліквідність, наприклад у Західній Європі та США. Як правило, він у певній формі комбінується з універсальною банківською моделлю.
» следующая страница »
1 ... 165 166 167 168 169 170171 172 173 174 175 ... 193