95,1
105,4
109,0
105,0
Таджикистан
87,6
83,3
101,7
105,3
103,7
108,3
110,2
Туркменистан
Узбекистан
88,9
99,1
101,7
105,2
104,4
104,4
104,0
104,5
Україна
90,1
87,8
90,0
97,0
99,8
99,8
105,9
109,1
Попередній аналіз наведених показників свідчить про те, що реформування економічної системи в країнах СНД і Балтії можна вважати стабільним. Подальший їх розвиток можливий тільки завдяки активній економічній політиці.
Значні зрушення за минулі роки відбулися в Балтійському регіоні.
В реформуванні його економіки є багато відмінностей.
Цей незначний за чисельністю населення (у 2000 р. — близько 7,5 млн. чоловік) і масштабам виробництва (ВВП — близько 22,6 млрд. дол.) район виявився найбільш підготовленим до процесів реформування.
У балтійському регіоні існували найбільш сприятливі передумови для проведення ринкових реформ. До них можна віднести наявність підприємницьких навичок, спеціалізованої галузевої структури, порівняно високий рівень загальногосподарської інфраструктури і традиційну орієнтацію виробництва на зовнішні ринки. До того ж західні інвестори віддавали цілком визначену перевагу цьому регіону за мотивами можливого перетворення його в опорний пункт для освоєння великого, але досить ризикованого східноєвропейського ринку.
Більш швидкому впровадженню принципів ринкового господарювання сприяла також недостатньо тверда протидія з боку колишньої адміністративно-партійної владної еліти, що чимало сприяло досягненню визначеного рівня суспільної стабільності. Разом з тим ефективність процесів трансформації в цій групі країн виявилася у великій залежності від масштабів розвитку радикально-націоналістичних рухів, що завдали шкоди демократизації суспільства в результаті дискримінації прав національних меншин.
У соціально-економічному розвитку всіх трьох країн регіону досить чітко проглядаються загальні риси — відсутність власної енерго- сировинної бази, ставка на розвиток експортних галузей обробної промисловості, використання переваг транзитно-транспортного геогра- 88
фічного розташування, орієнтація на інтеграцію в західноєвропейську господарську систему та ін. В зовнішньоекономічній сфері виявилося загальне прагнення домогтися якнайшвидшого вступу в Євросо- юз, а потім — і в НАТО.
В цих умовах особливе значення надається процесам формування балтійської єдності. В жодному іншому регіоні пострадянського простору не відбувається настільки помітного зближення країн, створення наднаціональних органів взаємодії, формування загальних принципів єдиного економічного простору і військово-політичного співробітництва. Підписано угоди про забезпечення загальної державної безпеки, про досягнення найважливіших стратегічних цілей. Створено Балтійську раду міністрів, Балтійську парламентську асамблею. Постійно проходять спільні військові навчання, сформовані єдиний балтійський батальйон (Балтбат) і військово-морський підрозділ (Балт- рон).
У рамках будівництва загального балтійського будинку діє безвізовий режим, створена зона вільної торгівлі, ведуться переговори про формування єдиного митного простору, починаються спроби створення загального балтійського економічного ринку. Частка взаємної торгівлі постійно зростає (з 6—7 % до 12—13 % у 2000 р.).
» следующая страница »
1 ... 44 45 46 47 48 4950 51 52 53 54 ... 215