Міжнародна економіка

Африка — світовий постачальних багатьох видів тропічної рослин­ницької сировини: какао, кави, арахісу, пальмової олії, прянощів тощо. Водночас сільське господарство країн, що розвиваються в Африці, не забезпечує місцеве населення продовольчими товарами внаслідок відставання в більшості країн виробництва основних продовольчих культур від темпів зростання населення. У сільському господарстві Африки використовується понад 1/3 площі материка. Під орними зем­лями та багаторічними насадженнями зайнято близько 7 %, а під па­совищами — 24 % площі континенту.

Основними зерновими культурами в Африці є просо, сорго, куку­рудза, рис, пшениця і ячмінь; коренеплодами — маніок, батат, ямс, таро; плодовими — банани (екваторіальна та субекваторіальна зона), фінікова (оазиси пустель) і олійна пальми (тропіки), маслина (субтро­піки). Плантаційне господарство в Африці досить розвинуте, але мен­ше, ніж у Латинській Америці та Південно-Східній Азії. У тропічній зоні виникли тільки окремі розрізнені ареали плантацій.

На території Африки зосереджена значна частина світового по­голів’я худоби, зокрема великої та дрібної рогатої худоби і в’ючних тварин. На континенті близько 192 млн. голів великої рогатої худоби, 210 млн. овець, 176 млн. кіз, 14 млн. верблюдів. Провідне місце за кількістю голів належить країнам Східної Африки. Однак, тваринництво як галузь гос­подарства має дуже низькі показники виходу продукції.

На півночі Африки основна частка сільськогосподарської про­дукції виробляється в субтропічній зоні Середземномор’я та в доли­нах Нілу. В Марокко, Алжирі, Судані значні площі займають пасови­ща. Найбільш розораною частиною Африки є зона саван і екваторі­альних лісів у Західній Африці. У Центральній Африці умови сільськогосподарської діяльності досить різноманітні: в основних зо­нах екваторіальних лісів земель дуже мало, а в саванах є значні пасо­вища. Східна Африка має значну базу для розвитку тваринництва: тут знаходиться більш як 1/4 пасовищ материка, майже в усіх країнах ре­гіону під випас використовується 40—50 % території.

У Західній Африці основними експортними культурами є какао, арахіс, кава, банани, пальмова олія, каучук; у Центральній Африці — пальмова олія, кава, бавовна; у Східній Африці — бавовна, чай, кава, сизаль, ваніль та горіх кеш’ю; у Північній Африці — оливкова олія, цитрусові, вино. У Єгипті та Судані — головним чином бавовна.

Основна причина відставання тваринництва — низький рівень зоотехніки та низька товарність виробництва, що значною мірою по­яснюється особливостями звичаїв скотарських племен.

Частка Африки в промисловому виробництві країн світу стано­вить близько 2 %. В Африці набули розвитку гірничодобувна та лісова промисловість, галузі первинної переробки сировини (мінеральної та рослинної). Останнім часом з’явилися підприємства машинобудуван­ня, хімічної промисловості, чорної металургії, промисловість будівель­них матеріалів. Важливе місце в економіці африканських країн зай­має іноземний капітал. У більшій частині господарств валова продук­ція іноземних та спільних підприємств становить близько половини

валового національного продукту (Ботсвана, Габон, Гана, Гвінея, Єги­пет, Заїр, Зімбабве, Кенія тощо).

Гірничодобувна та гірничо-металургійна промисловість — найроз­винутіші галузі промисловості Африки. У виробництві міді значне місце посідають Замбія і Заїр, де рудники зосереджені в «мідному поясі». Крім міді, в цьому поясі добувають руди інших металів, збага­чують і виробляють цинк, свинець, кобальт, золото, срібло, уран. У цілому гірничодобувна промисловість розвинута в 1/4 частині мо­лодих країн континенту, але основна частина продукції та видобутку найважливіших видів гірничорудної сировини припадає на три краї­ни — ПАР, Замбію, Заїр.

Енергетика Африки розвинута слабко. Енергооб’єкти розміщені дуже нерівномірно. В Африці зосереджено 1/10 запасів нафти та 1/5 гідроресурсів світу. Є великі поклади вугілля. Головним паливним ре­сурсом у країнах Африки стала нафта, значні поклади якої зосереджені в Нігерії, Лівії, Алжирі, Єгипті та шельфі Західної і Центральної Афри­ки. Річки басейнів Конго, Замбезі, Нігеру мають значний енергетичний потенціал, але він використовується недостатньо. Найбільші з діючих ГЕС — Асуанська на Нілі, Кариба на Замбезі, Каїнджі на Нігері.

 

« Содержание


 ...  53  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я