Методи прийняття управлінських рішень

— Балансовий метод. Баланс — співвідношення взаємопов’яза­них показників певної діяльності чи процесу. Використовується в бухгалтерському обліку, статистиці, плануванні, аналізі економіч­ної діяльності тощо.

— Графічні методи. Використовують графічне зображення функ­ціональної залежності з допомогою ліній на площині, що відтворю­ють існуючі зв’язки між окремими економічними чи іншими показ­никами.

— Метод аналізу ефективності інвестицій. В основу методу пок­ладено порівняння обсягу інвестицій (витрат) і майбутніх грошових надходжень. При цьому визначаються та аналізуються показники терміну окупності інвестицій, чистої приведеної вартості, норми прибутковості та ін.

5.3.    Математичні методи в економічному аналізі

Математичні методи проведення економічного аналізу сприяють більш точному врахуванню впливу факторів на результати діяль­ності та покращання точності розрахунків [7].

Економічні методи базуються на синтезі трьох областей знань: економіки, математики та статистики. Основа економетрії — еко­номічна модель, тобто схематичне представлення економічного явища або процесу, відображення їх характерних рис з допомогою наукової абстракції (наприклад, метод «затрати виробництва — ви­пуск продукції»).

Застосування математичних методів вимагає:

—системного підходу по дослідженню об’єкта;

—врахування взаємозв’язків та взаємовпливів з іншими об’єктами;

—розробки математичних моделей, що відображають кількісні показники діяльності, процеси, які проходять в організаціях;

— вдосконалення системи інформаційного забезпечення управ­ління.

До математичних методів відносять:

1.  Методи елементарної математики.

2.   Класичні методи математичного аналізу.

3.   Статистичні методи.

4.   Методи математичного програмування.

5.  Дослідження операцій.

Методи елементарної математики використовуються в тради­ційних економічних розрахунках при обґрунтуванні потреб у ре­сурсах, розробці планів, проектів тощо.

Класичні методи математичного аналізу (диференціювання, інтегрування) використовуються в рамках інших методів (матема­тичної статистики, математичного програмування тощо).

Статистичні методи є основою для дослідження часто повторю­ваних явищ. Якщо зв’язок між досліджуваними явищами не де­термінований, а стохастичний, то статистичні та ймовірнісні мето­ди стають практично єдиним інструментом дослідження. Для вив­чення економічних явищ використовують методи множинного і парного кореляційного аналізу; для вивчення одноразових статис­тичних сукупностей використовують закони розподілу, варіаційний ряд, вибірковий метод; для багатомірних статистичних сукупностей використовують кореляції, регресії, дисперсійний, коваріаційний, спектральний, компонентний, факторний та інші види аналізу.

Методи математичного програмування використовуються для вирішення задач оптимізації виробничо-господарської діяльності. Вони дозволяють оцінювати напруженість планових завдань, дефіцитність результатів, визначати лімітуючі види сировини, груп обладнання та інших ресурсів.

Методи дослідження операцій використовуються для отримання, завдяки ціленаправленим діям (операціям), найкращих еконо­мічних результатів при відповідних поєднаннях взаємопов’язаних елементів системи.

Економічна кібернетика аналізує економічні явища та процеси як складні системи з точки зору законів управління. Методи моделю­вання та системного аналізу найбільш розроблені в цій області.

Застосування математичних методів дозволяє здійснювати гли­бокий кількісний аналіз явищ і процесів, який неможливо провести

без обчислювальної техніки. ЕОМ — необхідний атрибут досліджен­ня операцій, що й відрізняє дану групу методів від системного аналізу. Нагадаємо, що останній виступає як методологія з’ясуван­ня й упорядкування проблем, без відносного застосування матема­тики та ЕОМ, які в значній мірі враховують вплив якісних чинників та інтуїтивний підхід у розробці рішень. Однак при розробці рішень кількісні методи не можуть бути вичерпними, зокрема для стра­тегічних рішень. Реальні системи включають основоположний компонент — людей, тому кількісний аналіз завжди повинен до­повнюватися врахуванням впливу соціально-психологічних чин­ників (моралі, традицій, звичок тощо).

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 46 47 48 49 50 5152 53 54 55 56  ... 112