Менеджмент організацій

Групування принципів Файоля

Принципи організації. Файоль запропонував чотирнадцять принципів, хоча і затверджував, що їх може бути набагато більше. Угруповання зазначених прин­ципів по різних ознаках приводиться в табл. 3.1.

Таблиця 3.1

Структурні принципи

Принципи процесу

Принципи кінцевого результату

•         Розподіл праці

•         Єдність керівного центру

•         Централізація влади

•         Поєднання влади з відповідальністю

•         Підлеглість нижчих ешелонів влади верхнім

•           Справедливість

•           Дисципліна

•           Єдиноначальність

•           Підлеглість індивідуальних інтересів загальним цілям і завданням

•           Стимулювання працівників

•           Корпоративний дух

•         Порядок

•         Стабільність перебування менеджерів на своїх посадах

•         Ініціатива

Структурні принципи забезпечують основні напрямки для створення сис­теми взаємозалежних задач, прав і відповідальності. Організаторські функції включають розбивку задач на більш дрібні завдання, перегрупування їх у взає­мозалежних підрозділах, призначення керівника кожного підрозділу і переда­чу йому прав і відповідальності, і, нарешті, з’єднання підрозділів ланцюгом цільових команд.

Розглянемо більш детально кожний з основних принципів організації уп­равління.

1.       Принцип поділу праці по Файолю, що ґрунтується на спеціалізації і ви­робничому кооперуванні — це природний спосіб зробити більше і краще з тими ж зусиллями. За допомогою спеціалізації скорочується кількість об’єктів, на які повинні бути спрямовані увага і зусилля. Як відзначав Файоль, спеціаліза­ція розглядається як кращий засіб використання індивідів і груп людей. У той же час поділ праці має свої межі, що не можуть бути перевищені. Такі методи спрощення праці, як стандарти робіт і дослідження в дії і в часі, акцентували увагу на технічних сторонах роботи, а не на поведінкових. Пізніше, на початку 30-х рр. з’явився підхід, що описує людські відносини і дозволяє більш поглиб­лено розглядати поділ праці в організаціях з урахуванням впливу людського фактора.

2.Принцип єдності мети і керівництва. Види робіт, що з’являються в ре­зультаті поділу праці, повинні бути скоординовані та спрямовані до єдиної мети.

Процес групування задач за визначеними ознаками називається департамен- талізацією. Файоль не виділив базис для департаменталізації, але він дійсно знайшов основний напрямок, відповідно до якого діяльність, що має загальну мету, повинна розроблятися за єдиним планом і керуватися одним керівни­ком. Принцип пояснює необхідність призначення керівника для координації взаємозалежної діяльності.

3. Принцип співвідношення централізації і децентралізації. Процес чи збільшення зниження обсягу влади керівника дозволяє розрізняти централіза­цію і децентралізацію. Принцип затверджує: для кожної ситуації існує опти­мальний баланс між централізацією і децентралізацією, і цей баланс не можна визначити без обліку здібностей керівника, що призначений для координації діяльності департаментів (відділів). Важливо розуміти, що цей принцип не оз­начає зосередження влади нагорі організації. Скоріше він стверджує, що при­рода задач керівника в рамках його відповідальності повинна відбивати його здатність бути адекватним даній відповідальності.

 

« Содержание


 ...  55  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я