Основними характеристиками комерційного розрахунку є: 1) отримання прибутку за створені товари та послуги і підвищення ефективності виробництва; 2) економічна відповідальність за наслідки невмілого господарювання, неефективного використання ресурсів (трудових, матеріальних, фінансових), що можуть призвести до банкрутства. Про економічну відповідальність комерційного розрахунку свідчить той факт, що у Великобританії впродовж першого року банкрутує кожна четверта фірма, в Японії — 7 із 10 впродовж 5 років.
Підприємства несуть економічну відповідальність за виконання своїх договірних зобов’язань іншими підприємствами, перед державою, споживачем, банками тощо. Правилом для ділової людини є дотримання нею усної обіцянки. Порушення цього правила неминуче призведе до відмови бізнесменів мати ділові стосунки з такими партнерами.
Існування та функціонування підприємств, як відкритих систем зумовлюють ряд характерних закономірностей [165, с. 4 — 6].
1. Відкритість. Ця закономірність характеризує сукупність усіх об’єктів, зміна властивостей яких впливає на систему, а також на ті об’єкти, властивості яких змінюються під впливом системи.
2.Цілісність характеризує стан відносної замкнутості сукупності явищ, тобто відносна відокремленість виробничих систем, яка виражається у певній ступені відокремленості від середовища взагалі по відношенню до економічної системи в цілому.
3. Інтегративність визначає ступінь єдності та відокремленості системи щодо зовнішнього середовища, а також кількість функціональних зв’язків системи з середовищем.
4. Обмеженість визначає інтенсивність обміну складовими між системою та зовнішнім середовищем.
5.Адаптивність характеризує властивість системи реагувати на стимули зовнішнього середовища з метою розробки сприятливих рішень для функціонування та розвитку
6. Складність визначає кількість та різноманітність зв’язків в середині системи та з зовнішнім середовищем при функціонуванні системи.
7. Організованість характеризує сукупність відношень між елементами системи.
8. Сталість характеризує можливість збереження ефективності системи при змінності зовнішнього середовища.
9.Ієрархічність визначає розчленованість системи на підсистеми з відносно замкнутим циклом функціонування.
10. Підпорядкованість — це приведення складових системи у відповідність до її вищих та нижчих елементів.
11. Комунікативність визначає об’єктивність та необхідність загального процесу обміну інформацією між складовими елементами системи і зовнішнім середовищем.
12.Здійсненність — характеризує зміни складу та функції підсистем підприємства в процесі розвитку системи.
13.Надійність — характеризує умови стабільності функціонування системи за умов виникнення непередбачуваних подій.
Працюючи як відкрита система кожне підприємство має свої специфічні особливості — нестаціонарність (змінність) окремих параметрів; унікальність та непередбачуваність поведінки; здатність змінювати свою структуру та протистояти руйнівним впливам.
Процес функціонування підприємства характеризується значним впливом на нього зовнішнього та внутрішнього середовища (рис. 2.5).
Рис. 2.5. Процес функціонування підприємства, як відкритої системи [165, с. 7]
Основні підсистеми підприємства.
Кожна соціально-економічна система насамперед складається з двох самостійних, але взаємозалежних підсистем — керованої і керуючої (об’єкта і суб’єкта управління).
До керованої підсистеми відносяться всі елементи (наприклад, підприємства), що забезпечують безпосередній процес створення матеріальних благ чи надання послуг.
» следующая страница »
1 ... 39 40 41 42 43 4445 46 47 48 49 ... 445