показники економічності апарату управління — питома вага персоналу управління в загальній чисельності працюючих і питома вага фонду оплати праці управлінського персоналу в загальному фонді оплаті праці, питома вага витрат на управління в собівартості продукції тощо.
Для визначення ефективності роботи кожного структурного підрозділу використовують дані про виконання конкретних завдань і рівень досягнення поставлених перед ними цілей.
Практичним результатом удосконалення системи управління може бути зниження витрат на управління, яке досягається за рахунок скорочення чисельності працівників апарату управління і підвищення продуктивності праці. Проте не будь-яке вдосконалення управління призводить до зниження питомих витрат на управління. Оскільки управління є складовою частиною виробничо-фінансової діяльності підприємств, то свідченням підвищення його ефективності може бути зростання економічних показників господарювання при незмінних або навіть дещо зростаючих витратах на управління.
Діючі або запроектовані системи управління можна оцінити за такою формулою:
Е
77 _ В
ЕУ = , (21.6)
де: ЕВ — ефективність виробництва, яку визначають як відношення фактичної маси прибутку до планової; ЕА — економічність апарату управління, яку визначають як відношення фактичної чисельності працівників апарату управління до нормативної.
Оцінюючи ефективність заходів з удосконалення організації управління виробництвом, слід врахувати, що фактичний ефект від такого удосконалення значно вищий суми економії витрат на управління. Удосконалення системи управління не тільки призводить до підвищення продуктивності праці управлінського персоналу, а й сприяє кращій організації та підвищенню результативності праці всіх працівників підприємства, зростанню виробітку, скороченню простоїв людей, техніки тощо. Крім того, підвищується загальна культура виробництва і управління, зміцнюється дисципліна праці, поліпшуються умови, за яких людина в повній мірі може розвивати свої здібності.
Ефективність окремих заходів, пов’язаних з раціоналізацією системи управління (зміна структури управління, норм управління і обслуговування, забезпеченості кваліфікованими кадрами тощо), можна оцінити за допомогою факторного аналізу. При цьому треба обов’язково забезпечити елімінування впливу інших факторів на формування кінцевих результатів виробничо-фінансової діяльності підприємств (якість земель, забезпеченість основними фондами, робочою силою, характер спеціалізації тощо).
(21.7)
Ф
Коефіцієнт ефективності управління (Кеф) відображає ступінь використання потенціальних можливостей підприємств (об’єднань): де: Ф — фактичне валове виробництво продукції (валовий доход, прибуток); П — потенційні можливості виробництва валової продукції (валового доходу, прибутку).
Економічна ефективність управлінської праці (у розрахунку за рік) визначається за формулою:
(21.8)
П
і=1
де: Ее — економічний ефект; Ву — сумарні річні витрати на управління. Економічний ефект:
(21.9)
де: Е. — економія і-го виду робіт; Ен — нормативний коефіцієнт ефективності (0,15); п — число виконуваних робіт, що дали економію.
Економічна ефективність управлінського персоналу за рахунок росту продуктивності праці (ЕпПп):
(21.10)
де: ПП — продуктивність праці підприємства.
Е
Річна економічна ефективність за рахунок зниження умовно-змінних витрат у собівартості (Еузв):
(21.11)
де: ЕУрПв — річна економія умовно-перемінних витрат.
» следующая страница »
1 ... 417 418 419 420 421 422423 424 425 426 427 ... 445