Рекомендована література: 32, 40, 95, 129, 177, 275, 280
Характеристика діагностики як процесу та її основні параметри
Слово „діагностика” від слова „діагноз” у перекладі з грецької означає розпізнавання, визначення. У повсякденному житті, вживаючи слово „діагноз”, ми і маємо на увазі, по-перше, констатацію результатів дослідження когось чи чогось, по-друге, висновок за результатами на основі показників, нормативів, характеристик тощо.
Діагноз — це щось конкретне, фіксоване за часом і таке, що має адресну прив’язку. Можливість установити діагноз нам дозволяє така дослідницька категорія, як діагностика. Діагностика — визначення стану об’єкта, предмета, явища чи процесу управління за допомогою реалізації комплексу дослідних процедур, пошук в них слабких ланок і „вузьких місць”. Діагностика — це не одноразовий акт, а процес, який здійснюється в часі й просторі. Процес діагностики — дослідницький, пошуковий, пізнавальний процес. Найбільш корисне застосування діагностики для визначення реального стану процесів управління. Перш ніж докладніше зупинитися на процесі, необхідно визначити, що може бути об’єктом діагностування, мету та задачу діагнозу, базові параметри та інші супутні поняття.
Об’єктом діагностики може бути як складна, високоорганізована динамічна система (вся економіка країни, окрема галузь, конкретна фірма або організація будь-якої форми власності), так і будь-який елемент цих систем (внутрішнє середовище організації, конкретні види ресурсів, виробничі функції, організаційна структура, собівартість тощо).
В основі управління об’єктом діагнозу лежать конкретні управлінські процедури.
Ціль діагностики — встановити діагноз об’єкта дослідження і зробити висновок про його стан на дату завершення цього дослідження і на перспективу.
Реалізувавши мету на основі даних діагнозу, можна буде вибрати правильну та грамотну економічну (політичну, соціальну) політику, стратегію і тактику.
Задачі діагностики полягають у визначенні заходів, націлених на налагодження роботи всіх складових елементів системи, і способів їхньої реалізації. Не можна здійснювати управління на будь-якому господарському і управлінському рівні, не маючи чіткого уявлення про його стан. Завдання діагностики тісно переплітаються з двома іншими завданнями — прогнозом і аналізом походження.
У економічній діагностиці дуже часто прогноз дозволяє уточнити діагноз. Дослідження процесу розвитку об’єкта також допомагає краще усвідомити його реальний стан. У той же час діагностика є вихідним пунктом прогнозу, оскільки без чіткої та достовірної констатації сформованого положення не можливо оцінити альтернативи розвитку об’єкта. Звідси можна зробити висновок, що проведення діагностичних досліджень необхідно у всіх структурах і на всіх рівнях управління. Як уже відзначалося, діагностування — це дослідницький процес, а значить на нього автоматично переносяться всі основні вимоги, які пред’являються до будь-якого дослідження.
По-перше, воно повинне бути аутогенним, тобто основаним на першоджерелах (на первинній достовірній інформації будь-якого виду та будь-якій формі представлення).
По-друге — об’єктивним. Це означає, що перед тим як розпочати процес діагностування, його учасникам необхідно виробити процедуру оцінки і скласти програму дослідження об’єкта. Ця процедура повинна враховувати три обов’язкові умови: хто проводить дослідження; де воно проводиться і чітке визначення базових параметрів, по яких проводиться дослідження. Це дозволить мінімізувати вплив фактора суб’єктивізму при постановці діагнозу, а значить підвищити його об’єктивність і точність.
Точність — це третя вимога до правильності діагнозу. Існує і така вимога, як відтворюваність дослідження, але це скоріше бажана його якість, тому що якщо це не хронометраж, фотографія робочого дня чи кіноплівка, відтворити один до одного проведене дослідження неможливе, хоча б в силу фактора часу, тому що з його плинністю обов’язково зміниться один, два чи всі три обов’язкові умови процедури і оцінки дослідження.
» следующая страница »
1 ... 420 421 422 423 424 425426 427 428 429 430 ... 445