Менеджмент організацій

Чи дозволяє робота бути самому собі шефом?

Кожний, хто у своїй управлінській діяльності стикається з труднощами, що, за його оцінкою, коріняться в тому, що сама робота мало приваблива, повин­ний за цими 15 пунктами перевірити, чи можна створити відповідні умови.

Використання переконання в системі менеджменту не означає відмову від інших наявних інструментів впливу. Вплив за допомогою традиції і позитив­ної винагороди підсилюють переконання, збільшуючи довіру до керівника. Якщо виконавець знає, що керівник має можливість примусити його, але на­магається уникати цього, тоді сила переконання підкріплюється потребою в повазі. Якщо переконання не допомагає, керівник, що має інші засоби впли­ву, може вдатися до них. Постійний успіх методу переконання може допомог­ти людині впливати через розумну віру.

Найбільша перевага у використанні переконання в соціально-економічних системах полягає в тому, що не потрібно буде перевіряти виконання роботи людиною, на яку впливають, і вона, цілком ймовірно, буде намагатися вико­нати більше, за мінімальні вимоги, розраховуючи, що ці дії допоможуть задо­вольнити її особисті потреби на багатьох рівнях. Людина, що одержала наказ, підкріплений примусом, звичайно виконує його, але по мінімуму. Іноді здаєть­ся, що методика примусу ефективна, але зв’язані з нею проблеми можуть ви­никнути декількома тижнями чи місяцями пізніше, на стадії виконання.

Однак варто мати на увазі, що переваги переконання несуть у собі лише потенційні вигоди. У деяких випадках примус може виявитися більш ефектив­ним, ніж переконання в необхідності досягнення цілей системи.

Для забезпечення складних, скоординованих ефективних дій потрібні ком­петентні, високоорганізовані, наполегливі і сміливі керівники, менеджери підприємств різних форм власності. Вони повинні вміти мислити глобально, а діяти локально й орієнтуватися у своїх діях на міжнародні стандарти.

Сучасні менеджери — це системні професіонали, що сьогодні роблять те, про що інші тільки завтра будуть думати. Вони вміють знаходити свій новий шлях там, де, здавалося, усі стежини прокладені.

Компетентність займає особливе місце серед якостей, якими повинні во­лодіти менеджери. Її відсутність не може бути заповнена ніякими іншими яко­стями, тому що ніщо не замінить знання справи.

Компетентність (К) можна представити у виді функціональної залежності (Р) від складових її елементів:

К = Р (К, К, К, К, К, К6, К),                                       (21.3)

де: — К7 — відповідно інноваційно-підприємницька, техніко-технологічна, економічна, організаційна, соціально-політична, маркетингова компетентність і компетентність системного аналітика.

У системі ефективного менеджменту важливе місце належить обліковій полі­тиці, що визначається відповідним рівнем менеджерів на основі встановленої урядом системи бухгалтерського обліку. Облікова політика підприємства — це сукупність принципів і правил, що регламентують методичні й організаційні основи ведення бухгалтерського обліку на підприємствах в умовах діючої нор­мативної бази на даний момент часу.

При виборі облікової політики варто враховувати фактори, що впливають на: форму власності та організаційно-правовий статус підприємства (держав­не, акціонерне товариство, спільне підприємство тощо); галузеву прина­лежність і вид діяльності (промисловість, будівництво, торгівля, сільське гос­подарство, посередницька діяльність тощо); організаційну структуру управлін­ня і наявність структурних підрозділів; обсяги діяльності і розміри підприємства; рівень свободи дій у питаннях ціноутворення, постачання про­дукції; цілі і задачі економічного розвитку на довгострокову перспективу, про­грами інвестицій і їхня спрямованість, рівень розвитку матеріально-технічної бази, в тому числі інформаційний, рівень кваліфікації працівників; стан гос­подарського, податкового і бухгалтерського законодавства.

 

« Содержание


 ...  418  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я