Менеджмент організацій

В економічній літературі конкурентні переваги часто ототожнюються з мож­ливостями фірми більш ефективно розпоряджатися наявними ресурсами, тобто її конкурентоспроможністю. Необхідно зазначити, що така аналогія має під собою вагомі підстави, тому що зміст конкурентоспроможності найчастіше трактується як здатність випереджати суперників у досягненні поставлених економічних цілей. Разом з тим між цими поняттями є причинно-наслідкове розходження. Конкурентоспроможність є результатом, що фіксує наявність конкурентних переваг, без останніх не можлива конкурентоспроможність. Але наявність окремих конкурентних переваг не означає автоматичної переваги. Лише в комплексі вони можуть впливати на вибір оптимального рішення. Крім того, на конкурентоспроможність впливають стратегічні та тактичні зміни на ринку, не пов’язані з діяльністю підприємства (зміна попиту, демографічні зру­шення, природні явища тощо). Порівняння даних понять пояснює активний

інтерес до дослідження природи конкурентних переваг та конкурентоспромож­ності. Він зумовлений бажанням зрозуміти механізм конкурентоспроможності, розкрити його внутрішні зв’язки.

Поняття “конкурентна перевага” і “конкурентоспроможність” мають різні інтерпретації в залежності від об’єкта, до якого вони застосовуються. При сис­темному вивченні цих понять виділяють ієрархічну структуру, що послідовно включає оцінку товару, підприємства, галузі, економіки з точки зору їх пере­ваги над аналогічними конкуруючими об’єктами (рис. 19.1) [224, с. 31].

Рис. 19.1 Піраміда конкурентних переваг і конкурентоспроможності

Конкурентоспроможність товару характеризує його здатність відповідати за­питам покупців у порівнянні з аналогічними товарами, представленими на ринку. Вона визначається конкурентними перевагами: з одного боку, якістю товару, його технічним рівнем, споживчими властивостями, з іншого — ціна­ми, що визначаються продавцями товарів. Крім того, на конкурентоспро­можність впливають переваги в гарантійному і післягарантійному обслугову­ванні, рекламі, імідж виробника, а також ситуація на ринку, коливання попи­ту. Високий рівень конкурентоспроможності товару свідчить про доцільність його виробництва і можливості вигідного продажу.

Разом з тим конкурентоспроможність товару — це не тільки висока якість і технічний рівень, вміле маневрування в ринковому просторі та в часі, а й макси­мальне врахування вимог і можливостей конкретних груп покупців. Об’єктивна оцінка всіх аспектів рівня конкурентоспроможності може бути зроблена лише на основі критеріїв, якими оперує споживач і для якого цей товар призначений. Причини конкурентоспроможності товару слід шукати в конкурентних перева­гах окремих його характеристик, що є наслідком ефективного управління про­цесом розробки, реалізації та експлуатації запропонованої продукції.

Отже, під конкурентноздатністю товару розуміють поєднання його спожив­чих властивостей, що забезпечують йому успіх на ринку у порівнянні з ана­логічними товарами інших компаній. Конкурентноздатність товару визначаєть­ся такими основними факторами: ціною, якістю, рівнем після продажного об­слуговування, ефективністю реклами, системою збуту, термінами та технологією виробництва, обсягом продаж.

Конкурентоспроможність фірми — це можливість ефективно розпоряджати­ся власними і позиковими ресурсами в умовах конкурентного ринку. Вироб­ництво і реалізація конкурентоспроможних товарів — обов’язкова умова кон­курентоспроможності фірми. У більш широкому розумінні для забезпечення конкурентоспроможності необхідна систематична робота з усього виробничо- господарського циклу, що приводить до конкурентних переваг у сфері НДДКР, виробництва, управління, фінансів, маркетингу тощо. Конкурентоспро­можність фірми є результатом її конкурентних переваг у всьому спектрі проблем управління компанією.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 368 369 370 371 372 373374 375 376 377 378  ... 445