Менеджмент організацій

•     Зовнішні (екзогенні) — виникнення та інтенсивність прояву яких залежить від діяльності підприємства, обумовлюється станом зовнішнього оточення.

2.    Залежно від наслідків виявлення окремих факторів:

•     Загальні кризові фактори, дія яких призводить до погіршення загальних умов ведення підприємницької діяльності;

•     Специфічні кризові фактори, дія яких погіршує перспективи підприємств окремого профілю діяльності;

•     Індивідуальні кризові фактори. дія яких призводить до банкрутства кон­кретного підприємства.

3.    Залежно від ступеню впливу в межах кожної групи:

•     Основні;

•    Другорядні.

4.    Залежно від ступеня взаємообумовленості:

•    Незалежні;

•    Похідні.

5.    Залежно від часу дії:

•    Постійні;

•    Тимчасові.

6.    Залежно від підходу до визначення:

•    Потенційні;

•    Фактичні;

Найбільш важливою групою серед перелічених факторів кризових ситуацій є внутрішні та зовнішні фактори.

Зовнішні кризові фактори поділяються на міжнародні та національні кри­зові фактори.

Міжнародні кризові фактори обумовлюються ситуацією поза межами краї­ни, станом та тенденціями світової економіки. У їх складі можуть бути виді­лені такі підгрупи:

1)  Загальноекономічні фактори;

2)   Політичні фактори;

3)  Фактори, які пов’язані з діяльністю окремих іноземних партнерів.

Міжнародні кризові фактори мають найбільше значення для підприємств,

що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність. Вплив цієї групи факторів на їх діяльність є прямим.

Національні фактори розвитку кризових явищ формуються в межах країни та можуть бути агреговані в такі підгрупи:

1)   демографічні фактори;

2)   економічні фактори;

3)  політичні фактори;

4)  соціальні фактори;

5)  науково-технічні фактори;

6)  природні фактори;

7)  інші фактори (криміногенна ситуація, екологічні фактори, стихійні лиха тощо).

Найбільш негативний вплив на поглиблення кризи, безумовно, справляють

економічні фактори. У складі економічних факторів традиційно виокремлюють:

1)   загальноекономічні, що визначають загальні умови функціонування підприємств;

2)   ринкові фактори, пов’язані з негативними для даного підприємства тен­денціями розвитку окремих ринків, з якими взаємодіє підприємство в процесі своєї діяльності.

Внутрішні фактори, що обумовлюють появу кризових явищ також достат­ньо різноманітні. Первинним внутрішнім фактором, який є головною першоп­ричиною розвитку кризи, вважається погане керівництво. Виокремлюють такі недоліки, які зумовлюють кризовий тип менеджменту: склад керівників, уп­равлінських працівників, недостатні знання керівництва, незбалансована ад­міністративна команда, команда, яка погано працює, відсутність стратегічно­го підходу, слабка дисципліна тощо. Погане керівництво посилює дію такого фактора кризи як недостатній контроль.

Залежно від функціонального спрямування менеджменту, якість якого зу­мовила появу кризових явищ у діяльності підприємства, виділяють наступні кризові фактори, обумовлені станом:

1)  загального менеджменту — невідповідність сучасним вимогам загальних принципів в управлінні підприємством, відсутність стратегічного підходу, не­знання сучасних методів аналізу, планування , прийняття рішень;

2)  операційного(виробничого) менеджменту — не оптимальність виробни­чої програми, збитковість випуску окремих видів продукції (товарів), високий рівень постійних витрат тощо;

3)  фінансового менеджменту — неефективне управління формуванням та використанням окремих видів активів, неефективність формування власного та залученого позикового капіталу, високий рівень фінансового ризику тощо;

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 328 329 330 331 332 333334 335 336 337 338  ... 445