Менеджмент організацій

Організація А

Рис. 1.6. Висока структура управління організацією.

Організація Б

Рис. 1.7. Плоска структура управління організацією

Не можна говорити про кращу чи гіршу сферу контролю. Не визначає вона й величини організації. І висока, і плоска структури управління організацією можуть скластися в різних за величиною організаціях. Організації з широкою сферою контролю можуть мати високу структуру і плоску. Так, наприклад, авіа­завод і трест ресторанів мають високу структуру управління, незважаючи на величезні відмінності та цілі їхньої діяльності. Так завод зі сферою впливу на кілька тисяч працюючих має п’ять рівнів управління. Стільки ж рівнів має ар­мійська рота з чисельністю в 100 чоловік.

Оскільки у великих сучасних організаціях робота чітко розмежовується по горизонталі і вертикалі, то виникає крайня необхідність у створенні формаль­них механізмів координації діяльності між різними рівнями підрозділів і співпідпорядкованості. Така координація забезпечує не тільки інтереси підрозділів, але й організації в цілому.

При допомозі координації формулюється і доводиться мета організації до її підрозділів. Але це лише один з багатьох механізмів координації. У коорди­нації бере участь кожна функція управління.

Третім внутрішнім змінним фактором в організації є постановка завдань, під яким розуміють запропоновану роботу (групу робіт чи частину роботи), що повинна бути виконана заздалегідь встановленим способом і у встановлений термін. При розробці структури організації кожна посадова інструкція вклю­чає ряд завдань, що є частиною загального обсягу роботи для досягнення мети. Вважається, що якщо завдання виконуються за встановленою технологією і режимом роботи, то організація функціонує ефективно.

Існує традиційний розподіл завдань на три групи: робота з людьми, пред­метами (машини, сировина, інструменти), інформацією. Робота за верстатом

—                 це робота з предметами. Майстер дільниці працює з людьми. Робота еконо­міста в плановому відділі, в основному, пов’язана з інформацією.

Важливе значення в роботі має частота повторення завдань і час для їх ви­конання. Операція по закручуванню гайки на конвеєрі може повторюватися безліч разів за робочий день. На її виконання буде затрачено кілька секунд. Завдання з аналізу економічної інформації вимагають тривалого часу і можуть не повторюватися або повторюватися не часто. Таким чином, управлінська, інтелектуальна робота є більш різноманітною, а час на її виконання збільшуєть­ся від нижчого до вищого рівня.

Четвертим змінним фактором виступає технологія. Технологія — це засіб пе­ретворення сировини в певні продукти та послуги. Вона передбачає поєднан­ня кваліфікованих навичок, обладнання, інфраструктури, інструментів і відпо­відних технічних знань, які необхідні для здійснення бажаних перетворень у матеріалах, інформації чи людях.

Будь-які виробничі завдання не можуть бути виконані без використання конкретної технології. Вона виступає як засіб перетворення матеріалу, що над­ходить на вході виробничого процесу, у форму, яку отримують на виході.

Важливе місце в технології займає стандартизація і механізація, які значно знижують витрати виробництва і ремонтних робіт, тому що передбачають ви­користання машин і механізмів замість людей. Застосування у виробництві стандартних вузлів, заміна людей механізмами і використання конвеєрних ліній змінили службові обов’язки менеджерів, що у свою чергу вплинуло на саму суть управління виробництвом.

Всі внутрішні змінні фактори діють у взаємозв’язку, що дозволяє досягати цілей організації (рис. 1.9). Оскільки внутрішні змінні складаються із соціаль-

Найважливішим внутрішнім змінним фактором управління є люди (п’ятий змінний фактор). Людська змінна розглядається в управлінні в трьох напрям­ках: поведінка людей (окремих людей, людей у групах, поведінка керівника), менеджер у ролі лідера, вплив менеджера на поведінку окремих людей і груп (рис. 1.8).

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 11 12 13 14 15 1617 18 19 20 21  ... 445