Менеджмент

— дозволяється нехтувати малозначущими величинами і зважати тільки на найбільш відчутні й легко вимірювані фактори;

—    слід використовувати метод «виправлення помилок», за яким спо­чатку приймають попереднє рішення, а при виявленні помилок у процесі його реалізації — остаточне.

Оскільки керівники не завжди ознайомлені із сучасними методика­ми економічних розрахунків, у процес обґрунтування вводиться моде­лювання за допомогою інформаційної системи забезпечення підтримки управлінських рішень. З її допомогою розробляються варіанти уточне­них дій, що дає змогу коригувати модель системи управління після кож­ного сеансу гри.

3. Методи оцінювання варіантів рішення. Передбачають формування критеріїв вибору, за якими здійснюватиметься оцінювання запропоно­ваних проектів. Якщо проблема структурована і може бути вирішена за допомогою математичного програмування, то найчастіше критерієм ви­бору є цільова функція, яку слід оптимізувати (наприклад, мінімум часу, максимум доходу). Цей метод є ефективним лише за наявності чітко сфор­мульованої мети.

Для оцінювання варіантів слабоструктурованих рішень застосовують систему зважених критеріїв, тобто оцінювання здійснюється у три етапи. На першому етапі відбираються найважливіші критерії. Альтернативні варіанти рішень за цими критеріями поділяють на три групи:

а)   ті, що відповідають вимогам;

б)   ті, що не відповідають вимогам;

в) сумнівні.

На другому етапі аналізують варіанти а) і в) за рештою критеріїв, а на третьому роблять спробу передбачити ті загрози, які можуть виникнути під час реалізації прийнятого рішення. Отже, вибір остаточного рішення здійснюється на основі зважування важливості цілей, врахування умов і наслідків реалізації рішення.

Управлінські рішення, як правило, приймаються за умов високої не­визначеності, дефіциту інформації, тому суб’єкт управління не завжди може об’єктивно встановити критерії оцінювання та пріоритети їх важ­ливості. З огляду на це на практиці часто використовують моделі, які дають змогу приймати не оптимальні, а задовільні рішення. Така спроще­на модель описує найважливіші характеристики проблеми, використо­вуючи обмежену кількість критеріїв. Перевага зазвичай надається тому рішенню, яке вже суб’єктам управління відоме і дало прийнятні резуль­тати.

Під час вибору остаточного рішення слід обов’язково враховувати не тільки позитивні, а й негативні наслідки його реалізації, що можуть сто­суватися різних сторін діяльності фірми. Прикладом рішення, яке прий­мали в умовах значної невизначеності, є рішення фермерів щодо розши­рення площ посіву трансгенних культур. З одного боку, їх стійкість про­ти шкідників дає змогу значно збільшити врожайність і отримати значні прибутки, з іншого — недостатньо глибоко вивчені наслідки впливу цих культур на тих, хто їх споживає, що зумовлює упередженість споживачів, недовіру до продуктів, які містять навіть домішки трансгенних культур. Крім того, токсини, які виробляють ці рослини проти своїх шкідників, можуть впливати й на інших представників фауни. Зокрема, у 1999 р. американське Агентство з питань охорони довкілля прийняло постанову про обмеження сільськогосподарських угідь для посівів трансгенних культур. Підставою для прийняття цієї постанови стала загибель диких метеликів «монарх», які розмножуються на рослинах молочаю, що росте поблизу кукурудзяних полів. Виробники так званої ВЧ-кукурудзи, яка здатна виробляти смертельну отруту для своїх шкідників, стверджували, що ці отруйні речовини не спроможні «мігрувати» у навколишнє середо­вище, отже, нікому, крім самих шкідників, не загрожують. Але, як з’ясу­валось, кукурудзяний пилок, потрапляючи на молочай, здатен спричи­няти загибель гусениць метелика «монарх». Отже, певна небезпека транс­генних культур існує. Тому фермерів закликали зменшити посіви цих культур. Та й самі фермери прийняли таке рішення, оскільки європейці відмовилися купувати цю продукцію.

 

« Содержание


 ...  50  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я