Конфліктність ^
Різні думки в свою чергу підвищують можливість конфлікту. Керівнику потрібно робити так, щоб їх не було.
Підвищення ефективності груп
Статус членів групи
Визначається факторами:
0 старшинство в посадовій ієрархії;
0 назва посади;
0 розміщення кабінету;
0 освіта;
0 рівень зарплати;
0 талант;
0 досвід;
0 інформованість.
Роль членів групи
Щоб група функціонувала ефективно, її члени повинні поводитися, щоб сприяти досягненню цілей, соціальній взаємодії.
Є дві основні ролі, щоб утворити нормально працюючу групу:
А) Цільові ролі — розподілені так, щоб мати можливість відбирати групові задачі і виконувати їх.
Б) Підтримуючі ролі — поведінка, яка сприяє підтриманню, активізації життя, діяльності групи:
■/ пропонування рішення, ідеї, пошук інформації, збір думок, надання інформації групі, роз’яснення, приведення прикладів, координування дій ;
■/ заохочення: бути дружелюбним, заохочувати, хвалити ідеї інших, забезпечувати участь інших у рішеннях, створювати таку атмосферу, щоб всі брали активну участь в житті організації, прийнятті рішень, встановлювати критерії заохочення.
ЯК СТВОРЮВАТИ КОМАНДУ
І. РОЛЬ ЛІДЕРА:
— формує основні принципи взаємодії;
— визначає вектор розвитку компанії;
— здійснює принциповий вплив на клімат в колективі.
Від лідера залежить, наскільки вірно вибрана модель управління і роботи команди, наскільки є ймовірним успіх компанії на ринку.
Якості, потрібні людям, які згодилися і готові працювати в успішній команді
> розуміння загальної цілі, завдань компанії і підрозділу;
> бажання працювати разом для досягнення мети й окремих показників;
> відсутність скритих цілей, які не заявлені колегам і керівнику;
> здатність інтегрувати власні знання і уміння з потенціалом колег;
312
> готовність до навчання і до змін в своїй поведінці, якщо вона суперечить правилам;
> здатність і готовність брати на себе відповідальність;
> бажання робити більше,ніж вимагає посадова інструкція;
> прагнення до позитивного спілкування з колегами.
ІІ. ЕТАПИ СТВОРЕННЯ КОМАНДИ
А. Визначення цілей і моделі управління:
керівник, менеджер чи власник повинні чітко і недвозначно визначити для себе, якою буде модель управління в компанії, при цьому існує безліч варіацій від централізованої (ієрархічної) до самої демократичної (самоорганізуючої).
Для жорсткої ієрархічної моделі ( так побудовані сьогодні більшість вітчизняних, виробничих, збутових, роздрібних компаній ) перевага надається дисциплінованим виконавцям. Ініціатива особливо не заохочується, вміння брати на себе відповідальність не вітається. Для західної корпоративної моделі, навпаки, останні якості, необхідні, хоча дисципліна і старанність є само собою зрозумілими.
|
Б. Формалізація регулюючих правил взаємодії і контролю:
або це щоденні, щотижневі звіти про всі здійснювані операції, або це контроль за основними індикаторами діяльності, за виконанням цілей бізнесу, наприклад: досягнення певної долі ринку, рівня задоволення клієнтів і т.п.
Переважно в роботу над сукупністю правил залучаються всі зацікавлені керівники члени управлінської команди.
Така манера характерна для відомих бувалих вітчизняних фірм і представництв великих західних фірм. Дотримання внутрішнього кодексу стає основою злагоди і гармонічного розвитку колективу, не викликає звичайної протидії регулюючим нормам, поскільки вони виробляються самими учасниками при направляючій ролі керівника, лідера команди.
» следующая страница »
1 ... 128 129 130 131 132 133134 135 136 137 138 ... 245