номінальної заробітної плати може спричинити зменшення схильності до споживання суспільства загалом внаслідок перерозподілу сукупних доходів на користь підприємців, рантьє, у яких низька схильність до споживання. Негативний вплив загального зниження номінальної заробітної плати на рівень прибутків можна нейтралізувати збільшенням споживання інших верств населення або зростанням інвестицій. Тому таке зниження стимулюватиме розширення виробництва лише за певних умов.
Замість зниження грошової (номінальної) заробітної плати Кейнс рекомендує уряду здійснювати політику поступового або автоматичного зниження реальної заробітної плати через механізм зростання цін тобто інфляцію. Таке зниження за певних умов (наприклад, зменшення ефективного попиту) зумовлює зростання внутрішньої стабільності економічної системи. Реальному стану речей відповідає спостереження вченого, що робітники швидше погоджуються на скорочення заробітної плати за зростаючого безробіття.
У з'ясуванні сутності заробітної плати Кейнс дотримується хибної концепції "трьох факторів виробництва" згідно з якою заробітна плата є винагородою за працю. Це тим більш незрозуміло, оскільки він дотримувався трудової теорії вартості. Зайнятість, на його думку, залежить від місткості ринку на предмети споживання і засоби виробництва, а її рівень відповідає точці перетину функції сукупної пропозиції з функцією сукупного попиту.
Водночас він визначає, що підприємці збільшують зайнятість лише до тих пір, поки це сприяє зростанню прибутків.
Щодо власників капіталу зайнятість визначається оцінками ефективного попиту з боку підприємців. Ця залежність виражена функцією зайнятості:
N = Б^),
де N - обсяг зайнятості; - обсяг ефективного попиту. Тому підприємці підтримують рівень зайнятості, який забезпечує максимальний прибуток. Таку ситуацію Кейнс характеризує як оптимальний стан економіки. Конкретизацією цього положення є його теза, що зайнятість може зростати паралельно із збільшенням інвестицій.
Під "повноюзайнятістю"(або нормальним, допустимим рівнем безробіття) Кейнс розуміє 3 - 6 % безробітних від загальної кількості зайнятих.
Досягнення навіть такого рівня зайнятості, що супроводжується збільшенням інвестицій, породжує, на його думку, тенденцію до безмежного зростання цін незалежно від граничної схильності до споживання. Це зумовлено дією тенденції до зростання заробітної плати. Кейнс при цьому дотримується концепції спіралі "заробітної плати- цін ".
Поряд з регулюванням заробітної плати у працях Кейнса розглядаються такі два важливі інструменти регулювання сукупного попиту, як грошово-кредитна і бюджетна політика. Бюджетну політику він вважав найважливішою, а регулювання за допомогою грошово- кредитних важелів - недостатньо надійним. Головним інструментом економічної політики держави, для управління сукупним попитом є, на думку Кейнса, державний бюджет, у т.ч. збільшення витрат самої держави. При цьому він наголошував на доцільності ширшої соціалізації інвестицій для наближення до повної зайнятості. Оскільки левова частка доходів державного бюджету акумулюється за допомогою податків, то вони, впливаючи на виробництво національного доходу, рівень зайнятості, величину прибутків тощо, зменшують величину сукупного попиту, а отже, виконують значною мірою функцію заощадження. Протилежну роль відіграють державні витрати. Тому економічна політика держави повинна бути спрямована на регулювання різниці між доходами і витратами бюджету залежно від конкретних умов, що дає змогу підтримувати баланс між нагромадженням і використовуваним у процесі виробництва капіталом, створювати рівновагу в економіці. Так, під час економічної кризи держава повинна скорочувати податки і збільшувати державні витрати навіть за рахунок зростання державного дефіциту, тобто посилюючи додатковий попит. За економічного зростання держава, навпаки, має збільшувати податки і обмежувати витрати. Кейнс недооцінював також можливість виникнення і неконтрольованого розвитку інфляційних процесів в економіці, абстрагувався від панування монополій. Проте маніпулювання державним бюджетом сприяє надмірному зростанню грошового попиту, а отже - посиленню інфляції.
» следующая страница »
1 ... 60 61 62 63 64 6566 67 68 69 70 ... 279