Кількісний зв'язок між обсягом національного доходу і сукупним попитом розкриває, за Кейнсом, особливий коефіцієнт - мультиплікатор. Приріст сукупного попиту дорівнює приросту загальної суми інвестицій, помноженому на мультиплікатор:
У = Д І •
де А Y- приріст доходу; ЛІ- приріст інвестицій; К- мультиплікатор. Інвестиціями учений називає виробничі й невиробничі витрати. Збільшення інвестицій зумовлює зростання зайнятості, а отже, й "доходу суспільства"та витрат на споживання. Величина споживчого попиту залежить від зменшення частки, що спрямовується на заощадження. Від обсягів споживчого попиту, у свою чергу, залежить місткість ринку і, таким чином, умови зростання виробництва, зайнятості й доходів. Саме тому Кейнс пов'язує величину мультиплікатора з граничною схильністю до споживання, що виражає відношення приросту витрат на споживання до приросту доходу:
1 1 = АС„
К
ДС^
де ~^Т - гранична схильність до споживання. Звідси формула
мультиплікатора має такий вигляд:
К =-------- 1—, або К = £Ь-
ДС* АІ„
ьг*
де ДІ\у і ДУw - приріст інвестицій і доходу; Ш —ці економічні величини в одиницях заробітної плати. На цій основі він формулює новий закон, згідно з яким збільшення зайнятості, безпосередньо пов'язане з інвестиціями, неминуче повинно стимулювати і галузі промисловості, в яких виготовляють предмети споживання, тобто зумовлювати загальний приріст зайнятості в певному кратному розмірі до тієї первинної зайнятості, що безпосередньо пов'язана з інвестиціями. Він зазначає, що більший ефект мають інвестиції в галузі, де виробляються предмети споживання. Водночас фактична величина мультиплікатора нерозривно пов'язана з додатковим обсягом інвестицій, а отже - з розширенням ринку на засоби виробництва.
Мультиплікаційний цикл завершується лише тоді, коли нові інвестиції вже не призводять до мультиплікаційного ефекту, що, в свою чергу, можливе за умов повної зайнятості, відсутності збільшення сукупного попиту.
Кейнс конкретизує загальне поняття мультиплікатора його абсолютним відносним значенням. Так, у бідному суспільстві гранична схильність до споживання велика, і заощаджується мала частка доходу, тому мультиплікатор досягає значної величини. Однак його абсолютна величина незначна, оскільки обсяги інвестицій невеликі. Тому, незважаючи на більший мультиплікатор у бідному суспільстві, вплив коливань у розмірах інвестицій на зайнятість буде набагато більшим у багатому суспільстві, оскільки поточні інвестиції становлять значно більшу частку поточної продукції.
Важливим недоліком мультиплікатора Дж. Кейса є виправдання війн, землетрусів для збільшення багатства в умовах значного безробіття.
Серед чинників, які впливають на масштаби ринку засобів виробництва, найважливішими Кейнс вважав співвідношення "граничної ефективності капіталу" і норми позичкового відсотка, їх різниця визначає дійсну прибутковість інвестицій. Граничною ефективністю капіталу він вважав відношення між перспективною вигодою капітального майна і ціною його пропозиції або відновною вартістю, тобто відношення перспективної вигоди, що забезпечує одну додаткову одиницю цього виду капітального майна, до витрат виробництва на таку одиницю або до відновлюваної вартості цієї одиниці. Отже, капітал, за Кейнсом, - це капітальне майно, яке приносить дохід. Г ранична ефективність капіталу знаходиться в обернено пропорційній залежності від обсягу інвестицій. Така властивість зумовлена рідкісністю цього майна. Кейнс виділяє "продуктивну" форму капіталу, зайнятого у процесі виробництва (машини, устаткування тощо), і "споживчу", що функціонує у сфері споживання (житлові будинки та ін.).
» следующая страница »
1 ... 58 59 60 61 62 6364 65 66 67 68 ... 279