Ці умови у процесі аналізу ринку предметів споживання залежать від таких основних чинників, як схильність до споживання й обсяг сукупного доходу. Під схильністю до споживання учений розуміє функціональну залежність між величиною доходу і витратами на споживання за незмінного рівня доходу. Кількісно схильність до
споживання вимірюється часткою доходу, що використовується на споживання і залежить також від об'єктивних і суб'єктивних чинників.
До об'єктивних, за Кейнсом, належать:
> зміна одиниці заробітної плати, з допомогою якої вимірюють усі вартісні величини (останні еквівалентні оплаті певної кількості годин некваліфікованої праці). Він стверджував, що між: зміною одиниці праці та обсягом споживчого попиту існує прямо пропорційна залежність;
> зміни в різниці між величиною доходу й обсягом чистого доходу;
> випадкові зміни в цінності капіталу, які не враховувалися під час визначення чистого доходу;
> вплив на частку доходу, що споживається, знецінення грошей, непрогресивне (конфіскаційне) оподаткування тощо;
> зміни в податковій політиці;
> зміни в оцінці співвідношення між нинішнім і майбутнім рівнями доходу.
Визначальним з-поміж чинників є перший. Суб'єктивними чинниками Кейнс називає обережність, передбачливість, розрахунок, ощадливість та інші психологічні риси людини, суспільні навички та настанови. Проте вони, на його думку, суттєво не впливають на споживання. До таких чинників він також відносив принципи, на основі яких розподіляється дохід між індивідами.
Слід зауважити, що в поглядах вченого щодо взаємозалежності виробництва і споживання електично поєднуються реакційні погляди Т. Мальтуса про доцільність зростання у разі необхідності воєнних витрат та ін. З висновком про компенсацію недостаючого особистого споживання зростанням виробничих витрат пояснюється тим, що він виходив з концепції граничної корисності.
Формулюючи основний психологічний закон, Кейнс стверджував, що із зростанням реального доходу ще в більшій пропорції зростає частка доходів, які заощаджують. На цю величину скорочується попит на предмети споживання. Такий підхід не комплексно розкриває причинно- наслідкові зв'язки у формуванні обсягів споживчого ринку, оскільки не враховуються співвідношення між зростанням реальних доходів і продуктивності праці, допускається абстракція від поділу "доходу суспільства " на доходи різних класів, соціальних верств і груп тощо, а
основний економічний закон підміняється психологічним. Крім того, він не зміг встановити реальний причинно-наслідковий зв'язок між обсягом споживчого ринку і повною зайнятістю, а отже збільшенням заробітної плати.
Важливими елементами концепції кейнсіанства є теорія мультиплікатора. пов'язана з державними інвестиціями, які започатковують економічну активність. Кейнс називає мультиплікатором зайнятості відношення приросту всієї зайнятості (БН) до приросту початкової зайнятості (БНІ) в галузях, безпосередньо пов'язаних з інвестиціями. Завдяки нерозривному взаємозв'язку галузей (або ланцюговому зв'язку) приріст первинної зайнятості, зумовлений інвестиціями в будь-яку галузь народного господарства, породжує в інших взаємопов'язаних галузях зростання зайнятості у певному співвідношенні до первинної зайнятості. Кейнс допускав зростання первинних доходів у формі військових витрат, спорудження пірамід та інше, що є консервативним і навіть реакційним аспектом його концепції.
Друга важлива складова теорії мультиплікатора - залежність доходу (а отже, й споживчого попиту) від обсягу інвестицій. Він показує кількісну залежність приросту доходу від зростання інвестицій. Зв'язок між двома мультиплікаторами полягає в тому, що приріст зайнятості перебуває у функціональній залежності від приросту інвестицій, а приріст доходу - від приросту зайнятості. У ширшому варіанті Кейнс розглядає мультиплікатор доходу, згідно з яким національний доход породжують інвестиції. Такий підхід, проте, є однобічним, оскільки ігноруються інші джерела й фактори зростання національного доходу (значною мірою сама праця, її складність внаслідок зростання загальноосвітнього і кваліфікаційного рівнів працівників, розвиток науки, впровадження нових форм організації виробництва і праці тощо).
» следующая страница »
1 ... 57 58 59 60 61 6263 64 65 66 67 ... 279