У найближчій перспективі в світовій економіці, на думку вченого, буде продовжуватися спад, що викликаний багатьма причинами. Одна з них полягає у тому, що втрачені ілюзії з приводу того, що Інтернет дозволить відмовитися від звичайних методів господарювання. Друга причина падіння міжнародної кон'юнктури - розповсюдження тероризму та зміни в світі після 11 вересня 2001 року. І, насамкінець, індустріальні держави все менше уваги звертають на світ, що розвивається, а настрої у ньому все більше нагадують ситуацію очікування вибуху.
Ці країни, вважає М.Спенс, стають біднішими, вони відчувають, що їх обійшла глобалізація і даремно прагнуть достукатися до своїх багатих сусідів - на жаль, їх не чують. Обстановка продовжує накалятися, а США, Європа і Японія поки що не усвідомлюють у повній мірі загальної зацікавленості в економічному розвитку третього світу, де розширюються зони бідності та виникають нові вогнища тероризму. Вже давно пора потурбуватися про створення єдиного з країнами, що розвиваються ''спільного підприємства”, однак "сильні світу цього” не мають уяви про те, як варто здійснювати економічну стратегію у їхніх власних інтересах.
Одночасно необхідно у відсталих країнах створювати ефективну інфраструктуру, щоб підвищити рівень освіченості населення та пристосувати економіку до потреб глобалізації. Багато держав продовжують недооцінювати ''людський капітал ”, який завжди був і залишається найважливішим фактором економічного розвитку.
Практика засвідчила, що дослідження Дж.Ейкерлофа, М.Спенса і Дж. Стігліца мали досить перспективне застосування у таких галузях як макроекономіка, фінансові ринки, угоди зайнятості, демонструючи, таким чином, екстраординарну широту їхніх наукових інтересів. Із передумов про нерівність інформації у даний час виростає великий новий пласт економічної теорії. Нововведенню цих нобеліантів приділяється велика увага в навчальних курсах. Акцент зроблено на проблемі зменшення ступеня асиметрії інформації, причому як за рахунок заходів, що приймаються на рівні фірм, так і за рахунок державного регулювання (обов'язкове ліцензування, контроль за рекламою, тощо).
16.3. НОВІТНІ МІКРОЕКОНОМІЧНІ МОДЕЛІ
Особливе місце серед таких моделей займає теорія (модель) портфельних інвестицій.
Сучасна теорія портфельних інвестицій. У другій половині XX ст. в економіці розвинених країн відбулися радикальні зміни. Вони були пов'язані з бурхливим нарощенням інвестицій і портфельних, зокрема. На місці окремих ізольованих регіональних фінансових ринків виник єдиний міжнародний фінансовий ринок. До традиційного набору фінансових інструментів (іноземна валюта, акції та облігації підприємств, державні облігації) додався постійно зростаючий список нових "похідних" інструментів, таких як депозитарні розписки, ф'ючерси, опціони, варранти, індекси, свопи, тощо. Ці інструменти дозволяють реалізувати складніші і тонкіші стратегії управління дохідністю та ризиком фінансових угод, що відповідають індивідуальним потребам інвесторів, вимогам керуючих активами, спекулянтів та гравців на фінансовому ринку.
Традиційний підхід в інвестуванні, що переважав до появи сучасної теорії портфельних інвестицій, мав два суттєві недоліки.
По-перше, в ньому основна увага приділялася аналізу поведінки окремих активів (акцій, облігацій).
^ По-друге, основною характеристикою активу в ньому була виключно дохідність, тоді як інший фактор - ризик - не отримував чіткої оцінки при інвестиційних рішеннях. Нинішній рівень розробки теорії портфельних інвестицій долає ці недоліки. Таким сформованим підходом, фактично, завершився тривалий період (ще з кінця 20-х років ХХст.), який названий у фінансовій теорії первинним етапом розвитку теорії інвестицій.
» следующая страница »
1 ... 260 261 262 263 264 265266 267 268 269 270 ... 279