предметів низької якості затрудняє продажу товарів власниками високоякісних речей.
Оскільки величина попиту на зазначеному ринку залежить не тільки від ціни, але й від якості, то цілком можливим є результат, коли вона буде дорівнювати нулю і, таким чином, ринок припинить існування. Професор Дж.Ейкерлоф доказує, що недостатня інформація про якість товару, який продається, призводить до постійного зниження цін аж до зникнення ринку.
Проблему асиметричної інформації з точки зору менш інформованих учасників ринку на прикладі страхових компаній глибоко аналізував Джозеф Стігліц. Він пояснив, яким чином вони прагнуть покращити своє становище, здобуваючи додаткові дані. Він розробив механізм так званої зворотної ринкової адаптації, коли погано інформовані учасники ринку одержують інформацію від краще інформованих. Одна з класичних праць Дж.Стігліца, що написана в співавторстві з М.Ротшильдом1, строго формально описує, як "працюють" інформаційні потоки на тих ринках страхових послуг, де компанії не володіють інформацією про рівень ризику стосовно окремих клієнтів. Автори показують, що страхова компанія (погано інформована сторона) здатна ефективніше стимулювати своїх клієнтів (добре інформована сторона) з тим, щоб вони "видали" інформацію відносно дійсного страхового ризику.
У звичайних ринкових моделях банки піднімають відсоткову ставку для того, щоб компенсувати ризик потенційного неповернення кредитів. У схемах з моделюванням асиметричної інформації банки починають квотувати пільгові кредити, щоб, використовуючи конкуренцію серед обмеженого кола претендентів, відібрати тих, котрі повернуть кредит гарантовано.
Спільно з С.Гроссманом Дж.Стігліц аналізував ефективність фінансових ринків. Головний результат відомий як парадокс Гроссмана- Стігліца: якщо ринок ефективний з інформаційної точки зору, іншими словами, вся необхідна інформація відбивається в рівні цін, то жодний з учасників ринку не буде мати ефективних стимулів використати інформацію, що міститься у цінах.
Таким чином, і Дж.Стігліц з С.Гроссманом, і Дж.Ейкерлоф показали, що асиметрична інформація може привести до зворотної селекції на ринку. Через погану інформацію у страховій компанії чи покупців уживаних автомобілів страхувальник з поганим здоров'ям і продавці автомашин низької якості починають переважати на ринку.
1 Див.: M.Rothschild and J. E. Stiglitz, "Equilibrium in Competitive Insurance Markets", The Quarterly Journal of Economics 90 (1976): 629-650.
Свій внесок у формування моделі ринків з асиметричною інформацією зробив і американський економіст Майкл Спенс. Він продемонстрував, що за певних умов добре інформовані учасники ринку можуть збільшувати свої ринкові обороти, "передаючи сигнали " іншим, гірше поінформованим суб'єктам ринку.
Концепція сигналів ринку була вперше ним викладена в статті "Сигнали ринку праці'*
. Ця праця, що ґрунтується на матеріалах його докторської дисертації, стосується освіти як свідчення продуктивності праці на ринку праці. Він пропрацював таку модельну ситуацію. Нехай імовірність зустріти хорошого і поганого робітника однакова - по 50 %. Хороший робітник здатний виробити граничний продукт 20 одиниць, а поганий -10 одиниць. Допустимо, фірмі потрібно прийняти на роботу
100 робітників. Це означає, що сукупний граничний продукт буде 50 х 20 + 50 х 10 = 1500 одиниць.
Якщо питома вага зарплати у виробленому продукті дорівнює 20%, то фонд зарплати складе 300 одиниць.
Якщо б можна було завчасно гарантовано відрізняти хорошого робітника від поганого, то було б розумніше платити хорошому робітникові чотири одиниці, а поганому- дві. Але якщо неможливо завчасно спрогнозувати результати праці, якщо немає надійної системи завчасної оцінки якостей робітника, то приходиться виплачувати середню зарплату по три одиниці кожному. Коли ті та інші робітники погоджуються працювати за цю зарплату, то виходить, що напряму підприємця це не стосується, просто відбувається перерозподіл зарплати між хорошими і поганими робітниками. У такому випадку хороший робітник має прагнути придбати якусь ознаку (диплом, сертифікат, свідоцтво про кваліфікацію тощо), який відрізняв би його від поганого робітника у процедурі оцінки чи поза нею. Ця ознака у працях М.Спенса названа "сигналом
» следующая страница »
1 ... 258 259 260 261 262 263264 265 266 267 268 ... 279