Аналогічно відношення вартості поїздки до загальної тривалості поїздки вказує на вибір пересічного споживача стосовно цих двох змінних. У даному дослідженні пересічний пасажир оцінював хвилину часу поїздки на транспорті в 0,0411/2,24= 0,0183дол. за хвилину, що складає 1,10дол. за годину. Для порівняння годинна зарплата середнього пасажира в 1967р. склала у США 2,85 дол. за годину.
Такі оціночні функції корисності можуть бути цінними для визначення того, чи варто здійснювати якісь зміни в системі громадського транспорту. Наприклад, у приведеній вище функції корисності одним із важливих факторів, що пояснюють, чим керуються споживачі у своєму виборі, виступає тривалість поїздки. Міське управління транспортом могло б при невеликих затратах збільшити кількість автобусів, щоб скоротити цю загальну тривалість поїздки. Але чи послужить додаткова кількість пасажирів виправданням зрослих затрат?
Виходячи з наявної функції корисності та вибірки споживачів можна зробити прогноз відносно того, які споживачі захочуть здійснювати поїздки автомобілем, а які віддадуть перевагу автобусу. Це дозволить отримати деяку уяву про те, чи буде виручка достатньою для покриття додаткових витрат. Крім того, можна використати граничну норму заміщення для формування уяви про оцінку кожним споживачем
скорочення часу поїздок. Як показано вище, згідно дослідження Д. МакФеддена і Т. Доменіка, пересічний пасажир у 1967 р. оцінював час поїздки за ставкою 1,10 дол. за годину. Іншими словами, він готовий був заплатити 37 центів, щоб скоротити час поїздки на 20 хвилин. Це число дає нам міру виграшу в доларах від більш своєчасного надання автобусних послуг. Наявність кількісної міри виграшу, безумовно, сприяє прийняттю раціональних рішень у сфері транспортної політики.
Ще один вагомий внесок Д.МакФеддена - це розвиток у 1974 р.так званого аналізу умовного логіту. Щоб описати цю модель уявіть, що кожна особа в житті знаходиться перед рядом альтернатив. Позначимо як X характеристики, що пов'язані з кожною альтернативою і як Z характеристики осіб, котрі дослідник може спостерігати за допомогою наявних даних. Для вивчення, наприклад, вибору способу мандрівок, де альтернативою може бути автомобіль, автобус чи метро, * може включати інформацію відносно часу та витрат, тоді як Z міг би охоплювати дані відносно віку, доходу і освіти. Але відмінності між індивідами та альтернативами - інші ніж між*і Д хоча вони не примітні для дослідника і в той же час визначають індивідуальний максимально - корисний вибір. Такі характеристики представлені випадковими "векторами помилок”. Д. МакФедден припустив, що ці випадкові помилки мають певну статистичну дистрибуцію (розподіл -М.Д.) серед населення, назвавши її дистрибуцією екстремального значення. За цих умов (плюс деякі технічні передбачення) він продемонстрував, що імовірність того що особа і вибере альтернативу ] може бути написана як:
навколишнього середовища. Наприклад, ці моделі можуть пояснити як зміни в ціні товарів покращують їх доступність чи впливають вони на демографічну ситуацію, на обсяги подорожування, використовуючи альтернативні способи пересування. Зазначені моделі також прийнятні для багатьох інших сфер, зокрема, в дослідженнях вибору житлового приміщення, місця постійного проживання чи освіти. Д. МакФедден використав розроблені методи для аналізу ряду соціальних проблем, таких як попит на побутову енергію, телефонні послуги і забезпечення житлом людей похилого віку.
У результаті своїх досліджень вчений дійшов висновку, що умовні логіт-моделі мають особливу властивість відносно імовірності вибору між двома альтернативами, наприклад, подорожуванням автобусом чи залізницею, незалежних від ціни і якості інших варіантів пересування. Ця особливість, що названа незалежністю непов'язаних альтернатив (ННА), є нереалістичною для певного вжитку. Д.МакФедден винайшов не тільки статистичні тести для встановлення відповідності ННА, але й представив більш загальні моделі, що названі укладеними логіт- моделями. Звідси приймається, що вибори індивідів можуть бути зроблені у певній послідовності. Наприклад, в ході дослідження рішень, де беруть до уваги постійне місце проживання і тип житла, прийнято, що громадянин спочатку вибирає мікрорайон, а потім -тип житлового приміщення.
» следующая страница »
1 ... 253 254 255 256 257 258259 260 261 262 263 ... 279