Історія економічних учень

7.  Чи вигідно, на Вашу думку, приєднуватись Україні до Сврозони?

ЕКОНОМІКО - ПСИХОЛОГІЧНІ ТЕОРІЇ ТА НОВІ МЕТОДИ АНАЛІЗУ

□ План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:

16.1.                                Теорії та моделі економічної поведінки суб'єктів господарювання і споживачів

16.2.                         Нові методи економічних досліджень

16.3.                           Новітні мікроекономічні моделі Запитання і завдання

16.1.                  ТЕОРІЇ ТА МОДЕЛІ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОВЕДІНКИ СУБ'ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ І СПОЖИВАЧІВ

ч®” Поведінкова економічна теорія. Тривалий час економісти вважали, що фірма діє раціонально, прагнучи досягнути свою головну мету - отримання максимуму прибутку. Але ж рішення в ній приймається її членами колективно, значить вони далеко не завжди раціональні, адже несуть відбиток особистої зацікавленості членів фірми. Таким є один із висновків поведінкової економічної теорії, визнаним основоположником якої вважається талановитий учений Герберт Саймон¹.

У процесі своїх досліджень Г. Саймон створив узагальнену модель економічної поведінки, яка була названа моделлю обмеженої раціональності. Відправною точкою для вченого послужила необхідність переглянути нереалістичну передумову повної інформації, що використовується у неокласичній теорії. Для того, щоб максимізувати корисність чи прибуток, господарському суб'єктові просто не вистачає обчислювальних можливостей. Проблема цього індивіда полягає не стільки в тому, що у нього мало інформації, стільки в тому, що її надто багато відносно можливостей її обробки. Процес прийняття рішень у моделі Г. Саймона можна описати двома поняттями - пошуку і прийняття задовільного варіанту.

¹ Саймон (Зітоп) Герберт Александер (15.06.1916 - 09.02.2001) - відомий американський економіст. Основні дослідження присвячені теорії прийняття рішень в організаціях, теорії управління та евристичному програмува гто. Лауреат Нобелівської премії (1978) "за піонерні дослідження процесу прийняття рішень в економічних організаціях".

Всупереч неокласичній теорії, у людини з її обмеженими інформа­ційними та обчислювальними можливостями, на думку вченого, не може бути всеосяжної функції корисності, яка дозволила б порівняти різнорідні альтернативи. Ця функція, вважав Г. Саймон, має всього два {0,1} або три {-1, 0, 1} значення, де 1 означає задовільний варіант, - 1 - незадовільний, а 0 - байдужий.

У результаті господарський суб'єкт поступає наступним чином: пошук варіантів ведеться до тих пір доки не буде знайдений перший прийнятний (задовільний) варіант, а потім припиняється. Прийнятність або неприйнятність варіанту кожний визначає для себе сам. Г. Саймон характеризує цей процес з допомогою запозиченої з психологічної науки категорії "рівня претензій". Концепція рівня претензій передбачає, що у кожний момент часу в людини є деяка уява про те, на що він може (має право) розраховувати. Рівень претензій - це мовби планка, що висить перед людиною, яку вона збирається перескочити. Планка встановлена не надто низько - те, що занадто просто, не приносить задоволення, і не надто високо - людина в принципі схильна ставити перед собою тільки задачі, що розв'язуються. Рівень претензій не є застиглим, планка увесь час зсувається в залежності від результатів останнього стрибка. Якщо він був успішним, рівень претензій піднімається вверх-людина ставить перед собою вищу мету. У випадку невдачі рівень претензій опускається, оскільки людина починає критичніше оцінювати свої здібності. Варіант вважається задовільним, якщо він дозволяє людині подолати планку - рівень претензій.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 237 238 239 240 241 242243 244 245 246 247  ... 279