Історія економічних учень

Оцінка наслідків складається з двох стадій, перша з яких (так зване "редагування") це попередній відбір, після якого відсіюються неприйнятні варіанти і може взагалі залишитися єдиний домінуючий варіант. Тут можуть проявитися різні ефекти контексту. На другій стадії відбувається оцінювання вже відібраних альтернатив.

Такий підхід Д.Канемана і А. Тверскі у рамках теорії перспектив дав можливість сформулювати його математичну постановку. На великому статистичному матеріалі вони вивели функцію цінності. Замість лінійного по імовірностяхр функціоналу Неймана-Моргенштерна дослідники запропонували використати нелінійну функцію імовірнісних значень, представивши корисності лотерей у вигляді У(х, р) — ^п(р ) х(х,)і змінивши разом з тим інтерпретацію корисності значень, представлену функцією цінності V (х.). Остання визначалася не в термінах абсолютних грошових величин, а в термінах відхилень від точки початкового багатства індивіда. Крім того, вона убачалася вгнутою (випуклою вверх) для виграшів і випуклою (угнутою вниз) для втрат, що означає несхильність до ризику при виграшах і схильність до ризику при програшах.

Читач може узгодити ці факти з власною інтуїцією: якщо лотерея [ 10,0,5; 0,0,5] виглядає менш привабливою, ніж вироджена лотерея [ 5,

1], яка означає достовірний виграш величини, рівної її математичному очікуванню, то індивід не схильний до ризику при виграші. Однак, зіткнувшись з дзеркальним прикладом для програшів [ -10,0,5; 0,0,5], індивіди, як правило, віддають перевагу зіграти в лотерею, ніж напевно позбутися суми, рівної 5, тобто проявляють схильність до ризику. Крім того, з досліджень Д.Канемана і А.Тверскі виходить, що функція цінності має крутіший схил при програшах, ніж при виграшах. Типова функція цінності, що задовольняє ці умови, приведена на мал. 15.1.

Мал. 15.1.

Функція цінності

Мал. 15.2.

Функція імовірнісних значень

Емпіричне обґрунтування набула й функція імовірнісних значеньр (р) (див. мал. 15.2). Вона наділялася такими властивостями, як субаддітивність і субдостовірність (суб'єктивні значення можуть не дорівнювати об'єктивним імовірностям, будучи в сумі меншими одиниці), а також субпропорційність (нелінійність функції значень за ймовірностями). Ці властивості означають, що психологічна функція значень не може бути інтерпретована як імовірнісна міра. Тим не менше вона підпадає під більш загальне визначення потенціалу, і була аксіоматизована в рамках кумулятивної теорії перспектив.

Таким чином, встановлений Д.Канеманом і його колегою факт полягає в тому, що майбутні доходи людина не здатна оцінити в абсолютному вираженні, вона оцінює їх у порівнянні з деяким звичним рівнем доходів або з рівнем, який склався. Більше того, якщо людина приймає послідовність рішень в умовах ризику і невизначеності, то вона оцінює вигоду і втрати по кожному кроку та жодного разу не інтегрує їх у єдину вигоду чи збиток і ніколи не оцінює вплив усієї послідовності рішень на свій добробут.

Д. Канеман і А. Тверскі зробили також висновок, що в середньому за однакових ризиків люди схильні до збереження досягнутого

фінансового рівня, аніж до його збільшення. В еквівалентних умовах можливість малих втрат відштовхує приватних інвесторів більше, ніж досягнення значного доходу. Вони уникають ризику на зростаючому ринку і більш толерантні до нього на спадаючому.

Це звичайна аномалія, і пояснюється вона тим, що людська психіка сприймає не стільки абсолютне значення свого багатства, скільки його зміни, причому радість від виграшу є значно меншою, ніж від гіркоти програшу. Втрати завжди видаються більш значимими, аніж еквівалентний дохід.

Базуючись на експериментальних дослідженнях, теорія перспектив робить парадоксальний висновок-люди швидше готові взяти на себе більший ризик, щоб уникнути втрат, ніж одержати додаткову премію за більшого ризику. Згідно з цією теорією, інвестор воліє тримати акції, що знецінюються, але продавати ті, що зростають в ціні. Таким чином, у жарті "стратегічний інвестор - це невдалий спекулянт " є своя доля правди. "Я знаю, ціни все одно колись у перспективі підстрибнуть вверх, потім я й продам свої акції". Такі міркування знайомі багатьом, і не лише любителям. Звідси і походить сама назва теорії.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 241 242 243 244 245 246247 248 249 250 251  ... 279