Історія економічних учень

Розглянуті приклади можуть створити ілюзію легкодоступності аналізу міжгалузевих взаємозалежностей. Але уявімо собі реальну економіку, в якій існують сотні галузей, що виробляють десятки мільйонів найменувань товарів, де використовується праця багатьох груп робітників. Яким чином у цій ситуації можна виявити і регулювати умови збалансованості продукції, ресурсів, цін? Яка інформація для цього потрібна? І як її можна опрацювати? До створення діючих моделей міжгалузевого балансу всі ці питання уявлялися досить туманно. Г оловним методом в основному потоці економічної науки був аналіз часткової рівноваги, що ставила в центр уваги невелику кількість змінних.

Так, наприклад, економіст міг розраховувати як податок на імпортну нафту вплине на попит на бензин, ігноруючи при цьому будь-які віддалені наслідки, котрі цей податок міг викликати у комунальному господарстві. Науковці протягом тривалого часу усвідомлювали той факт, що аналіз часткової рівноваги серйозно спотворював реальність, якщо масштаби промисловості чи ступінь змін, котрі вивчалися, досить великі.

В.Леонтьєв ретельно розглянув цю проблему і запропонував конструктивні підходи до її усунення. Застосувавши систему взаємозалежностей Л.Вальраса, що була в основі теорії загальної рівноваги, він сформулював систему рівнянь, котрі виражали економіку як єдине ціле.

Для заданих технологічній матриці А розміру п х п (обчислюється методами економетрії) та заданих обсягах_уй невиробничого споживання продукції, що виробляється в економічній системі, треба знайти п- вимірний вектор х з невід'ємними компонентами (обсяги виробництва), при яких виконується система лінійних рівностей:

У0= х-Ах

(Ах - обсяги витрат на потреби виробництва продукції у кількості х).

Розроблені ним таблиці й математичні моделі відкрили вікно в новий економічний світ - світ міжгалузевих взаємодій. Аналіз витрати-випуск відобразив зв'язки, що існують між галузями (секторами) економіки. Він має вигляд шахової балансової таблиці (первісно на 44 сектори), в якій кожна галузь подана двічі: як така, що виробляє і як така, що купує. По горизонтальній лінії показано розподіл виробленої продукції та послуг кожної галузі, а по вертикальній - витрати даної галузі, що є продукцією інших галузей.

Друга шахова таблиця, або сітка, що складена із технічних коефіцієнтів (їх біля 200) виводилася із закритої моделі шахової таблиці. Пояснюючи другу шахову таблицю, В.Леонтьєв згадував розклад руху поїздів, де вказується, звідкіля і куди відходить потяг, час його прибуття і зустрічні станції. Коли ці коефіцієнти розміщувалися в системі рівнянь, що розв'язувалися одночасно, то складалася третя шахова таблиця. Вона названа "інверсією Леонтьева" і показує, що вимагається від кожного сектору для приросту випуску продукції на один долар.

Значення цієї інверсії визначається трьома обставинами.

вз“ По-перше, її використання привело до покращання збору між­народних економічних і статистичних даних, що значно зросли за останні десятиріччя.

вз" По-друге, інверсія в деталях розкриває роботу внутрішнього механізму господарства, причому обмежувачем виступає тільки громіздкість розрахунків.

По-третє, після оцінки попиту на готові товари чи визначення його перспективи інверсія використовується для проведення аналізу економічної політики, оскільки вона показує - і прямо, і побічно, - що вимагається від кожного сектору у вигляді витрат для збільшення випуску таких товарів.

Таким чином, розрахунки за методом затрати-випуск дозволяють оцінювати не лише прямі, але й побічні наслідки тих чи інших змін у масштабах, технології та структурі виробництва, споживчому попиті, інвестиційній сфері, зовнішній торгівлі, співвідношенні цін і доходів тощо. Наприклад, велика промислова фірма може спрогнозувати, як вплине на інші галузі економіки розширення випуску її продукції чи встановлення нових цін. Уряд одержує інструментарій для співставлення народно­господарських наслідків різних варіантів інвестиційної та податкової політики, зовнішньої торгівлі, військових витрат тощо. Зрозуміло, все це часто виконують і без міжгалузевих балансів, але тоді ймовірність серйозних помилок, особливо через неврахування міжгалузевих зв'язків, набагато зростає.

 

« Содержание


 ...  185  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я