1 Див.: Философский энциклопедический словарь. М., «Советская энциклопедия», 1983, С. 676.
2 Див.: там же, с. 278.
3 Див.: Новейший философский словарь. Минск, 1999, с. 709.
закономірностей функціонування і розвитку даного суспільства. Це й дає підставу стверджувати, що це - аморфна беззмістовна теорія. Якщо критикувати такий висновок на тій підставі, що дане суспільство не має адекватної назви, то така критика була б цілком обгрунтованою. Але це нетак.
по-перше, дана концепція позбавлена чітко обгрунтованої методологічної бази, про що вже йшлося. Крім того, називаючи найголовнішим принципом аналіз соціально-економічного розвитку на основі зростання та вдосконалення продуктивних сил і технологічної організації суспільного виробництва, технологічного способу виробництва, слід враховувати при цьому незаперечний факт належності категорій "продуктивні сили", "технологічний спосіб виробництва" (крім категоріальної невизначеності терміна "технологічна організація виробництва') до базових понять марксистської політекономії, а отже, формаційного підходу.
по-друге, потребує уточнення положення про те, що в теорії формацій віддається перевага виробничим відносинам власності. Насправді, і виробничі відносини, і відносини власності називалися суспільною формою розвитку продуктивних сил, які, будучи змістом суспільного способу виробництва, детермінують розвиток такої форми, зазнаючи при цьому активного зворотного впливу останньої.
^ по-третє, конкретизацією принципу технологічної організації виробництва такі автори називають секторний підхід, але при цьому поза їх увагою залишається та обставина, що ці сектори характеризують здебільшого рівень розвитку технологічного способу виробництва у відриві від суспільної форми.
^ по-четверте, непереконливим є твердження окремих учених про те, що на основі формаційного підходу перехід людства на нову стадію цивілізаційного процесу пояснити неможливо. Насправді, логічніше такий перехід розкривати на основі широкомасштабного та історично неминучого процесу соціалізації капіталістичної економічної системи, зокрема діяння закону соціалізації. Саме тією мірою, якою відбувається цей процес, можна пояснити перетворення людини в основну форму національного багатства та інші прогресивні сторони, що виникли і розвиваються в умовах соціалізованого капіталізму. Так, в Економічній енциклопедії за редакцією Л. Абалкіна стверджується, що "до загальних стратегічних тенденцій світової соціально-економічної трансформації належать процеси гуманізації і соціалізації економіки. Стає можливою і необхідною соціалістична переорієнтація економіки і суспільства"
Тут доречно додати таке: В. Іноземцев, порівнюючи марксистську теорію і концепцію постіндустріального суспільства, зазначає, що "загальна спрямованість обох теорій залишається гуманістичною, а розглядувані ними ідеали - гідними людини цілями історичного прогресу", що К. Маркс і Ф. Енгельс цілком справедливо визначали майбутнє історичне становище як суспільство вільної індивідуальності2.
% по-п'яте, що стосується такої вимоги обгрунтування теорії, як цілісне уявлення про закономірності і суттєві зв'язки, то концепція постіндустріального суспільства позбавлена такої цілісності, свідченням чого є ряд суперечливих положень, висновків. Так, при характеристиці постіндустріального суспільства Д. Белл запевняє, що це суспільство, в економіці якого клас технічних спеціалістів став основною професійною групою і представники цього нового класу на політичному рівні виступають як консультанти, експерти або технократи. Аморфність і беззмістовність виявляються у даному разі в тому, що чітко не окреслюється коло технічних спеціалістів (адже такими можна вважати всіх тих, хто має справу з технікою, починаючи від тракториста і до спеціалістів космічної техніки); що цей новий клас стає водночас консультантами, експертами, технократами. Можна впевнено стверджувати, що роль консультантів та експертів технічні спеціалісти виконували і в індустріальному суспільстві. До того ж значну роль технічних спеціалістів в управлінні економікою ще на початку XX ст. показав американський економіст Т. Веблен, пропонуючи, зокрема, передати їм управління виробництвом. Ці ідеї, у свою чергу, значною мірою співзвучні концепції техноструктури американського економіста Дж. Гелбрейта.
» следующая страница »
1 ... 154 155 156 157 158 159160 161 162 163 164 ... 279