1 Ленін В.І. Повне зібрання творів, Т. 1, с.129
Экономическая энциклопедия "Политическая єкономия". Т.З.М., 1979, с. 317
Чухно А. А. Постіндустріальна економіка: Теорія, практика таїх значення для України, с. 26
'Тамсамо, с. 57
Концепція постіндустріального суспільства ® к°НГПЄКСтІцивілізаційного підходу
економічної формації намагається добудувати каркас своєї концепції, що є ознакою еклектичності його підходу.
Намагаючись надалі конкретизувати свій підхід, український вчений стверджує, що "економічні ступені у розвитку суспільства постіндустріальною теорією визначаються на основі технологічних способів виробництва, а вчення про суспільно-економічні формації пояснювалось суспільним способом виробництва, що дуже часто зводилось до суспільно-виробничих відносин, класової структури
пі
суспільства .
Однак вище наводились його слова, де системоутворним елементом цивілізаційного підходу слугував розвиток суспільного способу виробництва, тобто продуктивних сил, які "визначають суспільно- виробничі відносини, а також характер суспільства ". Той факт, що окремі автори в період існування СРСР зводили суспільний спосіб виробництва лише до суспільно-виробничих відносин або класової структури, не може бути доказом хибності категорії "суспільний спосіб виробництва".
Із наведених вище положень роботи А. Чухно видно, що він не заперечує використання критеріїв суспільно-економічної формації для характеристики постіндустріального суспільства, але це не узгоджується ще з одною тезою автора: що постіндустріальне суспільство "... заперечує класово-формаційні утворення - капіталізм, соціалізм і переводить суспільство у постформаційну цивілізацію"2. Якщо йдеться про классові утворення, то цей критерій є похідним, а отже другорядним щодо суспільного способу виробництва.
Що стосується таких засад формаційного підходу, як виробничі відносини, системну сутність яких виражають відносини економіч-ної власності, то абстрагування від них при конструюванні концепції постіндустріального суспільства рівнозначне твердженню про відсутність у межах такого суспільства суспільної форми розвитку продуктивних сил, а отже існування змісту суспільного способу виробництва без відповідної йому форми. Оскільки А. Чухно, як і Д. Белл та інші прихильники даної концепції, оперують поняттями "зміст" і'форма" в тому числі "суспільна форма", то стисло розглянемо сутність цих понять та механізм їх взаємодії.
Зміст, як визначальна сторона даної пари категорій, означає сутність складових частин та елементів цілісної економічної системи, а також
1 Чухно А. А. Названа праця, с ЗО
- ЧухноА. А. Названа праця, с.28 зв'язків і відносин між ними, а отже все те, що міститься в системі. Форма, це внутрішня організація змісту, спосіб зв'язку між складовими чистинами (певними підсистемами) та елементами цих підсистем, а отже структура змісту), а також спосіб його існування. Конкретніше форма означає внутрішню упорядкованість (порядок) певної економічної системи, узгодженість взаємодій між підсистемами та елементами відповідно до структури всієї системи (насамперед її законів), а також діяльність щодо налагодження таких зв'язків, їх координацію з боку внутрішніх органів, зокрема держави. Форма також виступає як конкретизація структури економічної системи і зовнішній вияв її змісту. Як внутрішня організація економічної системи форма переходить у зміст, а згідно з законом єдності і боротьби протилежностей, зміст також переходить у форму.
Оскільки у процесі взаємодії змісту і форми вирішальним є зміст (бо йому властиві тенденції до змін), то він визначає форму на тривалому проміжку часу і породжує цю форму. Водночас форма, хоча і менш рухома і стійкіша, але активно впливає на зміст, а загалом між ними існує постійна суперечність, яка є важливою рушійною силою розвитку економічної системи.
» следующая страница »
1 ... 149 150 151 152 153 154155 156 157 158 159 ... 279