Особливо принизливим для найманих працівників назва "робото- давці"в Україні, де значна кількість нових капіталістів продовжують тривалість робочого дня, зменшують заробітну плату і несвоєчасно її виплачують тощо. Назва "роботодавці" позбавляє власників капіталу соціальної форми. Такою формою для тих, хто позбавлений засобів виробництва, є найманий працівник, а для власників капіталу - капіталіст.
Зміна суспільно-економічних формацій, згідно з формаційним підходом, відбувається передусім внаслідок дії закону адекватності виробничих відносин рівню і характеру розвитку продуктивних сил, розвитку виробництва. Водночас у процесі розвитку останніх у надрах старої суспільно-економічної формації поступово формуються об'єктивні і суб'єктивні передумови нової формації.
Противники формаційного підходу стверджують, що цей підхід передбачає домінування принципу економічного детермінізму, тобто визначальної ролі базису у розвитку суспільства, до того ж ізольованого від інших чинників - політичних, юридичних, соціальних, культурних тощо.
Відповідаючи на такі звинувачення, Ф. Енгельс 1890 р. писав: ''...Згідно з матеріалістичним розумінням історії в історичному процесі визначальним моментом в остаточному підсумку є виробництво та відтворення реального життя. Якщо хтось перекручує це твердження в тому розумінні, що економічний момент є начебто єдино вирішальним, то він перетворює це твердження в абстрактну, беззмістовну фразу. Економічне становище - це базис, але на хід історичної боротьби також впливають і в багатьох випадках визначають переважну форму її різні моменти надбудови: політичні форми класової боротьби ...державний устрій, правові форми й навіть відображення всіх цих дійсних битв у мозку учасників, політичні, юридичні, філософські теорії, релігійні погляди та їх подальший розвиток у систему догм ". Отже, формаційний підхід не виключає багатофакторного підходу, але не у вигляді еклектичної суміші, що проповідує суб'єктивістський цивілізаційний підхід, а з урахуванням принципу субординації, який є вимогою сучасного системного аналізу.
Якщо К. Маркса та Ф. Енгельса і хоче хтось звинувачувати у сповідуванні принципу економічного детермінізму, то набагато більше підстав висунути звинувачення прихильникам цивлізаційного підходу у широкому розумінні за дотримання принципу технологічного детермінізму (адже техніка - лише один із елементів продуктивних сил). Різновидами технологічного детермінізму є теорія "технотронного суспільства"
3. Бжезинського, "надіндустріального суспільства" (суспільства третьої хвилі) А. Тофлера, "кібернетичного", "інформаційного" тощо інших західних вчених.
У період розпаду СРСР та в сучасних умовах модним стало проголошення життя без "ізмів"- капіталізму, соціалізму тощо. Це стало однією з причин того, що призупинилася конструктивна розробка наукової теорії розвитку світової цивілізації, а багато суспільствознавців почали механічно запозичувати стереотипи західної науки типу "постінду- стріальне суспільство ".
Проміжною між формаційною теорією і цивілізаційною концепцією є концепція історичного кругообороту, в якій історичний процес розвитку світової цивілізації постає не як прогресивна, а як циклічна зміна стадій, в кожній з яких на зміну становленню (зародженню) приходить занепад, а після нього - знову зародження. Таких поглядів дотримувалися Аристотель, Н. Мікіавеллі, Ф. Фур'є та ін. Згідно з формаційним підходом, така циклічність властива кожному суспільному способу виробництва, за винятком продуктивних сил, а також більшості підсистем суспільних відносин - політичних, правових, ідеологічних, частково культурних тощо.
Водночас доцільно вести дослідження щодо можливості поєднання окремих раціональних сторін цивілізаційного підходу з формаційним в контексті глобалізації. Пріоритетність формаційного підходу в такому поєднанні зумовлена тим, що у суспільстві майбутнього, обгрунтованому К Марксом, основною метою є всебічний розвиток усіх сутнісних сил людини, яка вважається найважливішою цінністю.
» следующая страница »
1 ... 147 148 149 150 151 152153 154 155 156 157 ... 279