Історія економічних учень

на рівні явища, а отже, вияву сутності. Проте сутність виступає при цьому не як закони розвитку певної матеріальної системи, а як форма вияву однієї зі сторін сутності.

^ по-четверте, поза межами такої класифікації залишається соціальна сутність людини, передусім людина-власник, а відтак - людина як сукупність інших підсистем суспільних відносин (соціальних, політичних, правових тощо).

по-п'яте, така концепція базується значною мірою на теорії позитивізму, а тому не пояснює (або пояснює однобічно, поверхово) наявність багатства і бідності в умовах аграрної, індустріальної та постіндустріальної цивілізацій, економічних криз, масового безробіття у двох останніх цивілізаціях та інших корінних вад. Тому за своєю соціальною спрямованістю вона служить інтересам панівного класу.

Поряд з цим критерієм деякі автори для поділу суспільств використовують такі ознаки, як захист прав людини.

Проте розвиток світової цивілізації за ознаками захисту прав людини та іншими враховує лише незначний період існування людства. В цій періодизації до уваги беруться похідні надбудовчі критерії, вигідні для порівняльного аналізу лише окремим розвиненим країнах світу. Так, до системи американських загальноцивілізаційних цінностей не входять такі життєво важливі базові права, як право на працю, право на отримання повноцінної освіти тощо. Заданими американського вченого М. Шніцера, 20 % дорослого населення США - люди функціонально неписьменні, 25 % підлітків відсіюються зі старших класів середньої школи, близько 20 % громадян взагалі не мають медичної опіки, а висока вартість страхової медицини робить її недосяжною для багатьох інших.

Ще меншою мірою це стосується такого фундаментального права людини, як право на життя. Так, фіксуючи порушення прав людини в інших країнах (які не йдуть у фарватері зовнішньої політики США), уряд СШАз 1945 по 1983 рр., за даними друкованого органу ділових кіл цієї країни - журналу "Ю. С. Ньюс енд Уорлд Ріпорт", 18 5 разів посилав збройні сили в різні країни світу, що обійшлося людству в 16 млн. життів. Тому доречними є слова американського політолога С Хантінгтона про те, що "для Заходу настав час позбутися ілюзії про універсальність його культури...".

Формаційний підхід пояснює перехід від менш розвиненої суспільно- економічної формації (в якій з боку суспільних відносин поєднуються базисні економічні та надбудовні відносини) насамперед економічними чинниками, зокрема, розвитком системи продуктивних сил у їх взаємодії

з виробничими відносинами, які є переважно тотожними відносинам економічної власності і формують суспільний спосіб виробництва. Визначальним критерієм періодизації різних суспільних способів виробництва, як зазначалося, є тип власності на засоби виробництва. Саме тому виділяються первіснообщинний лад, рабовласницьке суспільство, феодалізм, капіталізм і комунізм (у межах якого виділяють нижчу - соціалізм і вищу фази).

Якщо згідно з цивілізаційним підходом, який базується значною мірою на філософії позитивізму, власника засобів, що наймає робочу силу і безоплатно привласнює частину створеного ним продукту, називають роботодавцем, то згідно з формаційним підходом - капіталістом. Така характеристика з боку суспільної форми за формаційного підходу поширюється на всі економічні категорії. Для української буржуазії, яка нагромадила своє багатство переважно шляхом розкрадання державної власності і разом з "реформаторами" позбавила праці мільйони людей, дуже привабливо виступати в ролі роботодавців. Прикро, що до такої характеристики вдаються ті, хто мають дипломи кандидата чи доктора економічних наук і навіть носять мантії академіків.

Хибність приписування капіталістам (тобто власникам підприємств грошових ресурсів та інших об'єктів власності) назви "роботодавців", полягає по-перше, в тому, що відбувається підміна цілей підприємницької діяльності. Адже такою загальновизнаною метою є отримання ними максимального прибутку. В тому разі, коли їх називають "робото­давцями", логічно витікає висновок, що їх найважливішою метою є надання роботи безробітним. Проте практика незаперечно довела, що у разі зниження норми прибутку, підприємці вдаються насамперед до скорочення кількості зайнятих.

 

« Содержание


 ...  151  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я