Історія економічних учень

Вклад М. Фрідмена в грошовий аналіз і економічну політику оці­нюється досить високо, а за результатами наукових досліджень (250 еко­номічних праць, 27 книг) широти його кругозору порівнюють лише із Дж. Кейнсом.

1977         р. За дослідження в галузі міжнародної

________ торгівлі і руху капіталів________________________________

Бертіль Готхард Олін (1889-1979 рр),

Стокгольмська школа економіки, Стокгольм, Швеція

Шведський економіст. Б. Олін (ОЬІіп) народився 23 квітня 1899 р. в с. Кліппан (Швеція) в сім’ї прокурора. У 1924 р. йому був присвоє­ний докторський ступінь.

Олін добре відомий завдяки створенню модернізованої теорії міжнародної торгівлі. Модернізація полягала у відмові від принципів трудової теорії вартості, яка втратила своє значення на початку мину­лого століття, але все ще використовувалась в аналізі міжнародної тор­гівлі. Особливо відомим став закон Хекшера-Оліна, згідно з яким в умо­вах вільної торгівлі досягається рівновага цін факторів виробництва в різних країнах і, відповідно, загальна економічна рівновага. Б. Олін провів дослідження спеціалізації і порівняльних переваг, а при аналізі торгівлі використовував метод “витрати-випуск”. Учений сформулю­вав основні вихідні положення неокласичної доктрини міжнародної торгівлі та в її рамках - теорію вивезення капіталу.

Б. Олін, ставши одним з активних фундаторів Шведської школи економіки, чимало зробив для того, щоб практично реалізувати її здо­бутки. В макроекономічній теорії він був послідовником теорій К. Вікселя та Е. Ліндаля. Багато його праць пов’язані з кейнсіанством. Економічні дослідження вченого допомогли сформувати шведську дер­жаву добробуту, в якій класичний лібералізм поєднувався з елемен­тами соціального захисту.

Джеймс Едуард Мід (1907-1995 рр.), Кембриджський

університет, Кембридж, Великобританія

Англійський економіст. Дж. Мід (Meade) народився 23 червня 1907 р. в м. Суонідж (графство Корсет, Англія). Освіту отримав в Лем- брук-скул, Мальверн-коледжі, Оріел-коледжі та Оксфорді. Був прихиль­ником і послідовником ідей Дж.М. Кейнса.

Особливу увагу Дж. Міда привертають питання міжнародної валютної політики, міжнародних економічних відносин. Він брав участь у розробці післявоєнного економічного зовнішньополітичного курсу Ан­глії, урядової Білої книги 1944 р. з політики зайнятості, проблем пере­будови міжнародної фінансової і торгової систем шляхом створення Міжнародного валютного фонду, Міжнародного банку реконструкції і розвитку, Генеральної угоди з тарифів і торгівлі.

Метою економічних досліджень Дж. Міда було створення та­кої теорії економічної політики, яка б використовувала результати аналізу взаємозв’язку двох інструментів: управління попитом та об­мінними курсами валют, з однієї сторони, і внутрішнім балансом пов­ної зайнятості та зовнішнім платіжним балансом, з іншої.

У 70-х роках, вийшовши на пенсію, Дж. Мід продовжував до­слідження національного макроекономічного управління, неокласич­ної теорії зростання, розробки економічної політики.

1978         р. За дослідження процесів прийняття

________ рішень в економічних організаціях______________________

Герберт Александер Саймон (1916-2001 рр.),

Університет Карнегі-Меллон, Пітсбург, США

Американський економіст, психолог, педагог і математик. Г. Сай­мон (Simon) народився 15 червня 1916 р. в м. Мілуокі (штат Вісконсін, США). Закінчив у 1936 р. Чиказький університет. У 1943 р. там же здобу­ває вчений ступінь доктора політичних наук і призначається завідувачем кафедри політичних наук.

Ім’я Г. Саймона зв’язано переважно з трьома розділами еко­номічної науки: теорією прийняття рішень, теорією управління, еврис­тичним програмуванням. Праці вченого становлять методологічний інтерес з точки зору використання кількісних методів у соціології, мо­делювання поведінки людей і суспільних систем, планування діяльнос­ті закладів та корпорацій. Проблеми, пов’язані з дослідженням поведін- кових та пізнавальних якостей людей, які збирають, обробляють інфор­мацію і приймають рішення, Г. Саймон розвинув у працях “Моделі відкриття та інші теми в наукових методах” (1977 р.), “Моделі мислен­ня” (1979 р.), “Моделі людини: соціальне і раціональне” (1987 р.).

 

« Содержание


 ...  82  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я