Російський економіст Л.В. Канторович (СапІогоуусИ) народився 19 січня 1912 р. в Санкт-Петербурзі в сім’ї лікаря. В 14 років він вступив до Ленінградського університету, який закінчив в 1930 р. Став професором в 1934 р., а через рік, коли поновилася система академічних ступенів, отримав ступінь доктора фізико-математичних наук (без захисту дисертації).
З 1938 р. інтереси вченого були нерозривно пов’язані з економічними дослідженнями і рішенням народногосподарських проблем. У книзі “Математичні методи організації і планування виробництва” (1939 р.) закладені основи теорії оптимального виробничого планування і лінійного програмування. Л.В. Канторович - першовідкривач лінійного програмування у світовій науці. Лінійне програмування є універсальною математичною моделлю оптимального функціонування економічних систем.
У книзі “Економічний розрахунок найкращого використання ресурсів” (1959 р.) застосував свою теорію лінійного програмування для дослідження широкого кола проблем планування, а саме: транспортну задачу, математична теорія якої була розроблена разом з М.К. Гаву- ріним; метод математичного крою промислових матеріалів, розроблений разом з В.Л. Залгаллером. Модель лінійного програмування використовувалась ним для обґрунтування чисто економічних концепцій.
Л.В. Канторович входив до складу різних комісій з переробки методики оцінки економічної ефективності нової техніки, ціноутворення, матеріально-технічного постачання, брав участь у роботі комісії Держплану СРСР тощо.
Т’яллінг Чарльз Купманс (1910-1985 рр),
Єльський університет, Нью-Гейвен, США
Американський економіст. Т. Купманс (Кооршаш) народився
28 серпня 1910 р. в Грейвленді (Голландія). Навчався в Утрехтському університеті, вивчаючи математику та теоретичну фізику. З 1934 р. в Амстердамському університеті під керівництвом нідерландського матема- тика-економіста Я. Тінбергена вивчав проблеми загальної рівноваги. Докторську дисертацію захистив у 1936 р. в Лейденському університеті.
Вченому належать важливі досягнення в розробці теорії капіталу, дослідженні операцій, статистичній оцінці параметрів в економі- ко-математичних моделях. У 60-ті та 70-ті роки ХХ ст. Т. Купманс зробив чимало в дослідженні проблеми економічного зростання.
Його фундаментальні праці присвячені трьом розділам економіки: економічним методам, аналізу господарської діяльності і теорії часової оптимізації.
До самої смерті (26 лютого 1985 р.) вчений брав участь у діяльності різних наукових товариств і громадських організацій.
1976 р. За дослідження в галузі споживання, ___ історії та теорії грошей
Мілтон Фрідмен (н. 1912 р.),
Чиказький університет, Чикаго, США
Американський економіст. М. Фрідмен (Friedman) народився 31 липня 1912 р. в м. Бруклін (США). Закінчив Ратгерський (1932 р.) та Чиказький (1934 р.) університети. У 1946 р. М. Фрідмен захистив докторську дисертацію з економіки.
Широко відомі праці вченого в області статистики доходів і витрат, теорії споживання, еластичності. З 1948 р. він вивчає проблеми грошей і ціноутворення, стає прихильником ідеї коливання валютних курсів залежно від змін в економічній кон’юнктурі.
М. Фрідмен відіграв важливу роль в утвердженні монетаристсь- кої доктрини, в основу якої покладено принцип саморегулювання економічних систем. Грошам у цьому вченні відводиться роль головної пружини всієї ринкової економіки. Роль держави у цьому процесі мо- нетаристи зводять лише до регулювання обсягів грошової маси.
З середини 70-х років монетаризм завойовує офіційне визнання. М. Фрідмен є прихильником максимальної економічної свободи, кількісної теорії грошей. Тріумфом його теоретичного доробку стали концепція стабілізації американської економіки, а також “Рейганомі- ка”, які дозволили США послабити інфляцію і стабілізувати долар.
» следующая страница »
1 ... 76 77 78 79 80 8182 83 84 85 86 ... 100