Метод “витрати-випуск” (input-output) використовувався вченим при побудові міжгалузевого балансу економіки. Проведені за цим балансом розрахунки давали можливість оцінити прямі і непрямі наслідки зміни в масштабах, технології і структурі виробництва, в споживчому попиті, зовнішній торгівлі, інвестиційній сфері, співвідношенні цін і доходів. В. Леонтьєв вдосконалив метод, укладаючи “шахові” баланси; він поділив господарство на велике число галузей (секторів). Одночасно в коло його інтересів входили математичні методи і моделі в економіці, міжнародна торгівля, аналіз теорії Маркса і Кейнса, побудова індексів, механізм попиту та пропозиції. Результатом досліджень основних тенденцій в розвитку світової економіки стала праця “Майбутнє світової економіки” (1977 р.).
За праці у сфері теорії грошей, кон'юнктурних
1974 р. коливань та аналізу взаємозалежності ____________________ економічних, соціальних та структурних явищ
Фрідріх Август фон Хаєк (1899-1992 рр.)
Австрійський економіст Ф. Хаєк (Hayek) народився 8 травня 1899 року у Відні. Закінчив Віденський університет. У 1923 р. став доктором економіки. У 1927 р. разом з Л. Мізесом заснував Австрійський інститут економічних досліджень циклів ділової активності (кон’юнктури). У 30-х роках брав активну участь в економічних дискусіях теорії грошей і капіталу, циклах ділової активності, можливості і ефективності “ринкового соціалізму”.
Ф. Хаєк був представником Австрійської школи. В роботі “Чиста теорія капіталу” (1941 р.) він розглянув оборот капітальних благ з врахуванням їх відтворення, зносу, специфічності. Багато його праць присвячені теорії грошей, але на відміну від монетаристів він був противником того, щоб в центр монетарної політики ставилось питання про залежність між кількістю грошей і рівнем цін. Ввів поняття нейтральних грошей і розглянув їх роль в економіці.
Під час економічної кризи 1973-1975 рр. Ф. Хаєк виступив з великою статтею про безробіття та інфляцію, де він писав, що відповідальність за нинішню інфляцію лежить на більшості економістів, які прийняли вчення лорда Дж. Кейнса, стверджуючи, що не ринкова економіка спричиняє ці біди, а хибна грошова і фінансова політика.
Гуннар Карл Мюрдаль (1898-1987 рр.),
Стокгольмський університет, Швеція
Шведський економіст Г. Мюрдаль (МуМаї) народився 6 грудня 1898 р. в с. Сольварбо (Швеція). Закінчив Стокгольмський університет з дипломами юриста та економіста. У 1927 р. став доктором економічних наук (його дисертація з аналізу проблем грошової рівноваги “Ціноутворення - чинник змін” вважається початком формування Стокгольмської школи політекономії). У своїх працях Г. Мюрдаль одним з перших запропонував розповсюджений і нині метод аналізу на основі відмінності очікуваних величин від фактичних, реально досягнутих показників.
Отримавши у 1961 р. звання професора міжнародних економічних відносин, Г. Мюрдаль став засновником і директором Інституту досліджень світової економіки.
Одна з важливих ідей вченого - принцип загальної причинності, відповідності до якого будуються моделі взаємодії економічних та соціальних змінних. За допомогою цих моделей можна прослідкувати зв’язок між рівнем охорони здоров’я, освіти, соціальної допомоги і рівнем продуктивності. Врахування в аналізі неекономічних змінних дає можливість дослідити процеси, для яких загальноприйнятий аналіз не застосовується.
Г. Мюрдаль досліджував проблеми раціональності, планування майбутнього, підвищення рівня життя, соціальної та економічної рівноваги, ціноутворення, грошової рівноваги, економічного планування та ін.
1975 р. За розробку теорії оптимального використання ресурсів
Леонід Віталійович Канторович (1912-1986 рр),
Інститут управління народним господарством, Москва, СРСР
» следующая страница »
1 ... 75 76 77 78 79 8081 82 83 84 85 ... 100