Фізіократична економічна школа - одна з перших шкіл класичної політичної економії, яка сформувалась в другій половині XVIII ст. у Франції. Основоположники - Ф. Кене, А. Тюрго, послідовники -
В. Гурне, В. Мірабо, П. Мерсьє де ла Рів’є. На противагу меркантилістам фізіократи джерело багатства вбачали не в обміні товарів, а в їх виробництві, хоча обмежували останнє лише сферою сільського господарства, а всі інші сфери оголосили непродуктивними. Фізіократи дали визначення поняття чистого прибутку (ототожнюючи його з рентою), економічного кругообігу і відтворення, капіталу (витрат виробництва) та ціни.
Фрайбурзька економічна школа - школа німецького неолібералізму кінці 30-х років ХХ ст. Засновник - В. Ойкен, представники - А. Рюстов, А. Мюллер-Армак, Л. Ерхард.
Чиказька економічна школа - школа неокласичної теорії, в рамках якої розвивається концепція сучасного монетаризму. Її прихильники надають вирішального значення грошовим фактором у формуванні господарської кон’юнктури і заперечують необхідність активного втручання держави в процеси відтворення. Основоположник - М. Фрідмен.
Шведська (Стокгольмська) економічна школа - течія економічної думки, яка займається проблемами антикризового регулювання, економічного зростання і економічної рівноваги. Теоретичною основою школи стали погляди шведських представників математичної школи в економічній теорії Г. Касселя і К. Вікселя. Представники - Г. Мюр- даль, Б. Олін, Е. Ліндаль, Е. Лундберг, Д. Хаммаршельд.
» следующая страница »
1 ... 71 72 73 74 75 7677 78 79 80 81 ... 100