Історія економічних учень

Проблеми відтворення та криз

Заперечувалась можливість загального перевироб­ництва і криз, а перевиробництво окремих товарів визначається як наслідок особистих прорахунків підприємця.

Теорія

порівняльних

переваг

Довів вигідність (перевагу) міжнародної торгівлі на основі порівняльних витрат. Теорія допомогла з’ясувати, як виникає зовнішньоторговельна спеці­алізація окремих країн і чому торгівля є взаємови­гідною при різних витратах на виготовлення товарів.

В Україні політекономія розвивалась у 30-50-х рр. XIX ст. З роз­витком елементів капіталізму в Росії та Україні виникла необхідність обірунгування цього ладу та посилення його переваг. Представниками кла­сичної політичної економії в Україні були Т. Степанов, І. Вернадський, М. Бунге.

Теофан Степанов (1795-1847 рр.) пропагував ідеї А. Сміта і Д. Рікардо, виступав проти доктрини меркантилізму, кріпосництва, про­голошував ідеали свободи економічної діяльності. У праці “О теории и практике политической экономии” характеризував предмет політеко­номії як науку про багатство, яке накопичується, розподіляється, спо­живається в суспільстві. Досліджував основні проблеми політекономії: сутність та джерела багатства, природа та праця, продуктивні та не­продуктивні класи, капітал та його нагромадження, прибуток тощо.

Іван Вернадський (1821-1884 рр.) - професор політекономії Мос­ковського університету. У праці “Предмет политической экономии” дав наукове визначення предмету політекономії, показав дію економіч­них законів. Був прихильником невтручання держави в приватну ініціа­тиву, виступав за вільну конкуренцію, характеризував такі економічні категорії, як капітал, праця, суспільний поділ праці та ін.

Микола Бунге (1823-1895 рр.) - ректор Київського універси­тету з 1880 р. та міністр фінансів з 1881 по 1886 рр. У працях “Теория капитала”, “Курс статистики”, “Основания политэкономии” пропонував мак­симальний розвиток буржуазної приватної ініціативи, вільної конкурен­ції. Стверджував, що завдання політичної економії полягає у вивченні законів капіталістичного розвитку. Підтримував ідеї фритредерства, зазначав, що вільна торгівля є одним з проявів свободи промисловості.

Основні категорії і поняття: “природна ціна"; теорії природного порядку, чистого продукту, кругообігу багатства та корисності, вар­тість, прибуток, заробітна плата, земельна рента; теорії абсолют­них і відносних преваг у зовнішній торгівлі, відтворення, капіталу.

Тест для перевірки знань

1.               Національний дохід за В. Петті створюється у сфері:

а)          матеріального виробництва;

б)          послуг;

в)          нематеріального виробництва;

г)           посередництва.

2.               Що на думку В. Петті є джерелом багатства?

а)           обмін;                                             в) праця;

б)          торгівля;                                         г) держава.

3.   Яке з визначень природної ціни” не належить В. Петті?

а)           вартість, створена землею і працею;

б)  величина витрат, пов’язаних з прибутком якоїсь речі;

в)           середній щоденний прожиток дорослої людини;

г)           вартість, створена працею, витраченою на добування золо­та і срібла.

4.               В якій праці В. Петті визначає національний дохід і ме­тодику його розрахунку?

а)          “Слово мудрим”;

б)          “Трактат про податки і збори”;

в)          “Різне про гроші”;

г)           “Політична арифметика”.

5.                У В. Петті зарплата - це:

а)       плата, яка дорівнює вартості виробленого товару;

 

« Содержание


 ...  24  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я