Історія економічних учень

-                три принципи оподаткування: ефективне оподаткування - дже­рело доходу; співмірність податків з доходами; витрати при сплаті по­датків не повинні обтяжувати;

-                гроші виконують лише функцію засобу обігу; нагромаджен­ня грошей фізіократи вважали шкідливим, оскільки це вилучало гроші з обігу і не давало їм можливість виконувати єдину важливу функцію.

Франсуа Кене (1694-1774 рр.) - основоположник класичної по­літичної економії у Франції. У своїй системі виділяв три елементи теорії:

1)              природний порядок;

2)               чистий продукт;

3)               кругообіг багатства.

Ф. Кене вперше визначив наступний поділ населення на вели­кі соціальні групи (класи) за економічною ознакою - участю у ство­ренні і розподілі суспільного багатства:

-                продуктивний клас, до якого належать фермери та сільсько­господарські робітники;

-                непродуктивний (безплідний) клас - торговці, ремісники та промисловці;

-                клас землевласників.

Найвідоміша праця Ф. Кене - “Економічна таблиця” (1758 р.), в якій відображена теорія кругообігу багатства та суспільного відтво­рення. В ній також знайшли відображення такі сторони вчення Ф. Ке­не, як “чистий продукт”, капітал, гроші, продуктивна і непродуктивна праця тощо. Ідеї, закладені в творах Ф. Кене, стали першоосновою майбутнього економічного моделювання.

Продовжив дослідження Ф. Кене видатний державний діяч Фран­ції другої половини XVIII ст. Анн-Робер-Жак Тюрго (1727-1761 рр.). Він написав працю “Роздуми про створення і розподіл багатства” (1776 р.), в якій відобразив радикальні буржуазні реформи, започатку­вав теорію корисності. Він розрізняв суб’єктивну та об’єктивну цінності товару: перша є оцінкою речі його власником, друга - встановлюється на ринку залежно від попиту та пропозиції. Основою вартості товару стає споживча вартість, або корисність речі, яка суб’єктивно оцінюєть­ся продавцями та покупцями. Досягненням ученого було розкриття сутності генезису найманої праці, появу якої він пояснював відчужен­ням робітника від засобів виробництва.

Прогресивність вчення фізіократів у тому, що вони досліджу­вали сферу виробництва, закон вартості, зростання доходів у вироб­ництві. Недоліком вчення фізіократів є дослідження доходу у сільсь­когосподарському виробництві.

Видатним економістом, який започаткував системний виклад політичної економії, був Адам Сміт (1723-1790 рр.). Його праця “До­слідження про природу та причини багатства народів” (1776 р.) здобу­ла світову славу. Він створив трудову теорію вартості, за якою вартість визначає витрати праці на виробництво товару, що в середньому необ­хідні для даного етапу виробництва. Розрізнив природну ціну товару, під якою розумів грошове вираження вартості, та ринкову, яка може значно відхилятися від природної. Доходи за А. Смітом - це зарплата, прибуток та земельна рента. Заслугою А. Сміта є створення також тео­рій капіталу, відтворення, а також абсолютних переваг у зовнішній торгівлі (табл. 5.4).

А.           Сміт використовує подвійну методологію: виділяє законо­мірності, корінні та визначальні процеси в економіці, не бере до уваги випадкові, поверхневі явища (езотеричний метод) і одночасно викорис­товує каталогізацію та зведення до систематизуючого визначення явищ у тому вигляді, в якому вони проявляються в реальній дійсності (екзоте­ричний метод). Центральне місце в методології А. Сміта займає кон­цепція економічного лібералізму, в основу якої покладена ідея приро­дного порядку.

 

« Содержание


 ...  21  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я