Навіть у Росії, незважаючи на більш швидкі темпи реформування, до самого останнього часу динаміка фінансування інноваційних проектів була аналогічна українській.
По-перше, через технологічне відставання від розвинутих країн (що поглиблюється), високу вартість модернізації, вузькість внутрішнього ринку інновацій і високих бар’єрів входу на світовий ринок hi- tech, російський національний капітал віддавав перевагу комфортові і безпеці внутрішньої конкуренції. По-друге, цінністо-орієнтаційні установки пострадянських власників не передбачали вкладення коштів, пов’язаних з передачею прав розпорядження цими коштами від них до будь-якого контрагента, з яким не встановлені міцні довірчі відносини. По-третє, «несприйнятливість до організаційних і технологічних інновацій» великого бізнесу слугувала ментальним бар’єром для розвитку інституту інноваційного інвестування.
Вихід із даної ситуації ми вбачаємо у створенні кептивних і на- півкептивних венчурних структур на основі ФПГ.
Кептивним називається залежний або напівзалежний інвестиційний фонд, що інвестує в інновації виключно в інтересах своєї материнської організації. Як материнська компанія може виступати звичайна корпорація, фінансова корпорація, страхова компанія, університет і т.д. Важливою рисою такого фонду є те, що він має можливість інвестувати капітал тільки управляючої організації, тому що в нього немає сторонніх інвесторів. Іншою рисою такого фонду є відсутність кінцевого терміну існування. У них відсутні обмеження за обсягом капіталу, що знаходиться в управлінні, оскільки материнська компанія може як вносити додатковий капітал, так і вилучати його на свій розсуд.
Полукептивні фонди — це гібридні інвестиційні інструменти, що поєднують інвестиції як материнської компанії, так і сторонніх інвесторів, включаючи принципи державного інвестування. Ці фонди не є цілком незалежними, але можуть бути закритими, із фіксованим числом інвесторів у них.
На відміну від широко використовуваної у світі традиційної моделі відособлених венчурних формувань запропоновані фонди створюються не зовні, а всередині великих компаній. Відповідно мета утворення таких підрозділів тісно пов’язана з пошуком, підбором і фінансуванням інноваційних проектів, що стосуються основного бізнесу великих корпоративних структур. Ці фонди повинні стати головним елементом системи ризикового фінансування нових технологічно-орі- єнтованих бізнесів, а не корпоративних науково-дослідних і дослідно-конструкторських розробок (НДДКР). Пропоновані венчурні підрозділи організаційно і функціонально інтегровані в профільний бізнес, і тим самим вони захищені від перспективи стати збитковими. Створювані інноваційні підприємства знаходитимуться в повній залежності від фінансуючої їх материнської компанії та власників ФПГ. Останніх на стартовому етапі можуть цікавити перспективи розвитку, диверсифікованості й підвищення конкурентоспроможності, а не очікуваний дохід, що отримується після продажу готового продукту. Таким чином, обопільна зацікавленість інвестора і підприємця в розвитку і рості бізнесу — один з ключових моментів даної моделі венчурного інвестування.
Запропонована модель передбачає новий контроль над фондом.
Одержання максимального контролю над такими компаніями при їхньому фінансуванні з джерела внутрішньокорпоративного капіталу — цілком прийнятна, а саме головне, внутрішньо виправдана умова як для інвесторів, так і для підприємців. Тоді інвестори готові будуть розглядати навіть ті інвестиційні проекти, які ще не оформлені як бізнес. Відсутність обов’язкової передачі ресурсів у сторону організації, яким є венчурний фонд колективних інвестицій, також виявляється значно комфортнішим психологічно для ментальності українських власників. Фактично мова йде не про відчуження засобів, а про перерозподіл ресурсів усередині групи. Додатковим плюсом при цьому є відсутність необхідності у формалізації венчурного підрозділу у вигляді юридично самостійної особи. Отже, крім економії на витратах, створення кеп- тивного фонду у вигляді внутрішнього резерву або бюджету розвитку дозволяє уникнути невирішених в Україні юридичних і податкових проблем. Перевагою «вбудованих» інвестпідрозділів є й те, що компанії, що управляють венчурними фондами, можуть при прогнозуванні розвитку компаній, які інвестуються, спиратися на всю ресурсну базу ФПГ.
» следующая страница »
1 ... 61 62 63 64 65 6667 68 69 70 71 ... 224