Інвестознавство

Разом з тим, зважаючи на наявність знову-таки згаданих вище ха­рактеристик, державні облігації є якнайменше прибутковими. Про­центні ставки по державних облігаціях є найнижчими серед всіх бор­гових цінних паперів. Проте в певному значенні і ця обставина має свою перевагу, коли вся решта боргових цінних паперів володіє більшою мірою ризикованості, меншою мірою визначеності і можуть бути більш-менш ліквідними, то встановлення відсотків по них здійснюється на основі порівняння відмінностей по вказаних вище критеріях між інституційними борговими цінними паперами і держав­ними облігаціями, що випускаються на цей же термін. Таким чином, процентна ставка по державних облігаціях виконує окрім іншого, та­кож функцію загальноринкового показника, на основі якого визнача­ються процентні ставки інших боргових цінних паперів, ким би вони не випускалися в даній країні.

Процентні ставки по облігаціях інших емітентів знаходяться в прямій залежності від процентних ставок по державних облігаціях.

Облігації випускаються за рішенням Кабінету Міністрів України Міністерством фінансів, є державними цінними паперами і розміщу­ються серед інвесторів на добровільній основі. Емісія облігацій здійснюється у вигляді записів по рахунках регулярно з термінами їх обігу від 1 до 12 місяців.

Первинне розміщення облігацій проводиться шляхом їх продажу на аукціоні інвесторам — учасникам аукціону. При первинному роз­міщенні облігації продаються на дисконтній основі (за вартістю ниж­че номінальною) за пропонованими на аукціоні цінами (ціна відсікан­ня), але не нижче за ціни, встановлювані Міністерством фінансів в день проведення аукціону. Випуск облігацій вважається тим, що відбувся, якщо при первинному розміщенні продана певна частка від їх загаль­ної кількості (наприклад, не менше 10 відсотків і т.д.). Первинні інве­стори мають право у встановленому законодавством порядку прода­вати облігації на вторинному ринку цінних паперів через біржі.

Національний банк, як центральний депозитарій, за узгодженням з Міністерством фінансів може продавати на вторинному ринку цінних паперів облігації, не реалізовані при первинному розміщенні, протя­гом терміну їх обігу за цінами не нижче за ціни в день проведення аук­ціону. Уряд зобов’язав погасити облігації після закінчення терміну їх обігу.

Інвестори одержують дохід у вигляді різниці між цінами реалізації (погашення) і цінами придбання облігацій.

У обігу облігації можуть використовуватися первинними утриму­вачами при розрахунках за товари (роботи, послуги), а також виступа­ти предметом заставних зобов’язань. Вичерпавши свої розрахункові функції після проходження встановленого числа передавальних підписів, облігації поступлять у вільний обіг на ринок цінних паперів і можуть отримуватися юридичними особами України і інших держав. Фінансовий ринок дозволяє здійснювати трансформацію державних облігацій в грошові кошти і інші фінансові активи.

Погашення облігацій проводиться Національним банком за ном­інальною вартістю облігацій, збільшеної на суму процентної ставки, встановленої при випуску облігацій. Міністерство фінансів після за­кінчення терміну обігу облігацій виділяє необхідні кошти Національ­ному банку.

Розвиток ринку державних цінних паперів переслідує мету — за­кріпити позитивні тенденції по стабілізації грошово-кредитних відно­син; розширити безінфляційне покриття дефіциту державного бюд­жету за рахунок емісії високоліквідних цінних паперів; подальший розвиток вторинного ринку цінних паперів.

Операції на відкритому ринку з державними цінними паперами проводяться також і для управління ліквідністю банківської системи.

Державний кредит формує частину державного внутрішнього бор­гу. Значна частка державного боргу складається із зовнішніх позик, які пов’язані з розвитком міжнародного кредиту.

 

« Содержание


 ...  106  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я